Модель для визначення прогнозу розвитку систолічної дисфунції лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу з урахуванням вмісту тенасцину C

Abstract

На сьогодні залишається дискутабельним питання щодо ролі тенасцину С у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Мета роботи – побудова моделi прогнозу розвитку систолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу з урахуванням рiвня тенасцину С. Матеріали та методи. Під час дослiдження обстежили 120 пацієнтів, серед них – 46 жiнок (42,6%) та 74 чоловiки (57,4%). Вміст тенасцину С визначали iмуноферментним методом за допомогою набору реагентiв «HumanTenascin-CLarge (FNIII-C)» (Immuno-BiologicalLaboratoriesCo. Ltd. (IBL), Takasaki-Shi, Японія), тропонiн I – iмуноферментним методом за допомогою набору реагентiв «TroponinI» (ХЕМА, Москва, Російська Федерація). Виявили, що в динаміці вміст тенасцину С на 10–14 добу знижувався у хворих на ГІМ і ЦД 2 типу, порівнюючи з хворими на ГІМ без ЦД 2 типу. Встановили доцільність використання моделі з урахуванням тенасцину С з метою прогнозування розвитку систолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Об’єднання в моделі тенасцину С, креатиніну, індексу маси тіла та діастолічного артеріального тиску дає можливість підвищити специфічність до 77% в умовах високої чутливості – 89%. Це свідчить про те, що наявність цукрового діабету може асоціюватися з виснаженням тенасцинемії. Тенасцин С виявив предикторні властивості щодо розвитку систолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда з супутнім цукровим діабетом 2 типу. На сегодня остаётся дискутабельним вопрос о роли тенасцина С у больных острым инфарктом миокарда и сахарным диабетом 2 типа. Цель работы – построение модели прогноза развития систолической дисфункции левого желудочка у больных острым инфарктом миокарда и сахарным диабетом 2 типа с учётом уровня тенасцина С. Материалы и методы. В ходе работы обследовали 120 пациентов – 46 женщин (42,6%) и 74 мужчины (57,4%). Содержание тенасцина С определяли иммуноферментным методом при помощи набора реагентов «Human Tenascin-C Large (FNIII-C)» (Immuno-Biological Laboratories Co. Ltd. (IBL), Takasaki-Shi, Япония), тропонин I – иммуноферментным методом при помощи набора реагентов «Troponin I» (ХЕМА, Москва, Російська Федерація).Выявлено, что в динамике содержание тенасцина С на 10–14 сутки снижалось у больных ОИМ и СД 2 типа по сравнению с больными ОИМ без СД 2 типа. Установлена целесообразность использования модели с учётом тенасцина С с целью прогнозирования развития систолической дисфункции левого желудочка у больных острым инфарктом миокарда и сахарным диабетом 2 типа. Объединение в модели тенасцина С, креатинина, индекса массы тела и диастолического артериального давления позволит повысить специфичность до 77% в условиях высокой чувствительности – 89%. Это свидетельствует о том, что наличие сахарного диабета может ассоциироваться с истощением тенасцинемии. Тенасцин С обнаружил предикторные свойства по отношению к развитию систолической дисфункции левого желудочка у больных острым инфарктом миокарда с сопутствующим сахарным диабетом 2 типа. The aim of the study was to elaborate a model for prediction of development of left ventricular systolic dysfunction in patients with acute myocardial infarction (AMI) and type 2 diabetes mellitus taking into account tenascin C level and estimation of predictive value of this indicator in AMI. Methods and materials. 120 patients were included into the study. Tenascin C and troponin I were determined by ELISA method (ImmunoBiological Laboratories Co. Ltd. (IBL), Takasaki-Shi, Japan; XEMA, Moscow, Russia). Statistical processing of the results was performed with Statistica 6.0 software. Prediction properties were evaluated by ROC-curve. The model was elaborated using reduced ejection fraction (EF) in patients with AMI, analyzing indicators of lipid, carbohydrate metabolism, age, matrix metalloproteinases, tenascin C. Stepwise logistic regression method was used to allocate four indices, which may be employed for reliable accuracy prediction, namely diastolic blood pressure (DBP), creatinine, body mass index (BMI), tenascin C. Results: Results of the study provided evidence that type 2 diabetes mellitus is associated with decompensation impact of tenascin C in patients with AMI. The study found a correlation between tenascin C and troponin I. Patients with AMI and type 2 diabetes mellitus had association between tenascin C and troponin I – r = -0.26 (p<0.05) and in AMI patients without type 2 DM – r = 0.28 (p<0.05). Consideration of tenascin C, creatinine, BMI and DBP indices in one model makes it possible to increase the specificity to 77% in high sensitivity of 89%. Conclusion. Application of the model taking into account tenascin C level can be considered to predict development of left ventricular systolic dysfunction in patients with AMI and type 2 diabetes mellitus.