Differentiation of physical loads in female students of different motor ages

Abstract

To develop and evaluate the impact of a program of sectional recreational aerobics classes, taking into account the differentiation of physical loads in female students of different motor ages. Materials and Methods. Participants: In the ascertaining experiment, 145 second-year female students were examined, in the formative experiment – 42 female students. The following indicators were measured: biological age (years) using V. P. Voitenko’s method (1991), motor age (years) and the general level of physical conditions (points), heart rate (bpm), heart rate recovery time after 20 squats in 30 s (min, s), the level of physical health (points), physical activity index (c. u.), the level of general physical working capacity (PWC170, kgm ∙ min-1); VO2 max (ml ∙ kg ∙ min-1) – maximal oxygen consumption. The level of motor qualities development: 2,000 m run (min, s), 4×9 m shuttle run (s), standing long jump (cm), sit-ups in 1 min (times), push-ups (times), seated forward bend (cm).Results. The study developed and tested an experimental program of recreational aerobics classes, taking into account a differentiated approach to dosing physical loads in female students of different motor ages. Data factorization revealed a rational combination of means for developing motor qualities: strength endurance – 15.88%, dynamic strength – 12.86%, speed and strength endurance – 8.72%, static endurance – 17.87%, flexibility – 12.69%, speed abilities – 14.66%, and coordination abilities – 17.32%. The study found a moderate negative correlation between motor age and the level of physical health (r = -0.68 at p < 0.01). Three levels of motor age with respect to the levels of physical health were identified. Conclusions. Taking into account female students’ motor age during recreational aerobics classes ensures optimal motor activity and increases the level of physical fitness. Мета – розробити і оцінити вплив програми секційних занять оздоровчою аеробікою з урахуванням диференціації фізичних навантажень у студенток з різним руховим віком. Матеріали та методи. Контингент – в рамках констатувального експерименту обстежено 145 студенток 2 курсу, в формуючому експерименті – 42 студентки. Визначалися такі показники: біологічний вік (років) за методикою Войтенко В.П. (1991), руховий вік (років) і загальний рівень фізичних кондицій (бали), частота серцевих скорочень (уд/хв), час відновлення частоти серцевих скорочень після 20 присідань за 30 с (хв, с), рівень фізичного здоров'я (бали), індекс рухової активності (у.о.), рівень загальної фізичної працездатності (PWC170, кгм ∙ хв-1); МПК (мл ∙ кг ∙ хв-1) – максимальне споживання кисню. Рівень розвитку рухових якостей: біг 2000 м (хв, с), човниковий біг 4×9 м (с), стрибок в довжину з місця (см), піднімання тулуба в сід за 1 хв (раз), згинання та розгинання рук в упорі лежачи ( раз), нахил з положення сидячи (см). Результати. Розроблено та апробовано експериментальну програму проведення занять з оздоровчої аеробіки з урахуванням диференційованого підходу в дозуванні фізичних навантажень у студенток з різним руховим віком. Факторний аналіз дозволив виявити раціональне співвідношення засобів для розвитку рухових якостей: силова витривалість – 15,88%, динамічна сила – 12,86%, швидкісно-силова витривалість – 8,72%, статична витривалість – 17,87%, гнучкість – 12, 69%, швидкісні здібності – 14,66% і координаційні здібності – 17,32%. Встановлено помірний негативний взаємозв’язок рухового віку з рівнем фізичного здоров’я (r = -0,68 при p < 0,01). Визначено три рівні рухового віку щодо рівнів фізичного здоров’я. Висновки. Облік рухового віку студенток при проведенні занять оздоровчою аеробікою дозволяє забезпечити оптимальну рухову активність, підвищити рівень фізичної підготовленості.