Археологія психічного: онтологія часу в сучасній українській прозі

Abstract

Статтю присвячено проблемі відображення онтологічних проблем часу як одного з первнів людського існування в сучасному українському прозовому літературному тексті, зокрема в до-сить популярних на сьогодні творах, які активно використовують ретротематику та ретрообразність, що дає багато можливостей у конструюванні художнього часу. Жанрова специфіка таких творів балансує на межі взаємодії з жанровою (масовою) літературою, зокрема ретро-детективом, демонструючи відкритість структури. Новітнє наукове розуміння часу дає нам теоретично обґрунтоване розмаїття концепцій, що відчутно впливають на становлення автор-ського творчого мислення та призводять до зрушень у поетиці й архітектоніці творів, розкри-ваючись через стихію особистого буття персонажа. Саме індивідуальне буття визначає принципи відображення темпоральності у творах – історичний час не детермінує персонажа, а стає своєрідним екзотичним тлом, розчиняючись у предметності художніх деталей, деформуючись у формах свого художнього втілення і насичуючись особливою ностальгійною емоційною тональністю, частково міфологізуючись. Вказані особливості текстотворення й надають літературному твору того типу особливої атмосферності, «ефекту присутності», що й визначає їхню популярність у літературному процесі сучасності. Статья посвящена проблеме отражения онтологических проблем времени как одного из начал человеческого существования в современном украинском прозаическом литературном тексте, в частности в довольно популярных на сегодня произведениях, которые активно используют ретротематику и ретрообразность, что открывает много возможностей в конструировании художественного времени. Жанровая специфика таких произведений балансирует на грани взаимодействия с жанровой (массовой) литературой, в частности ретро детективом, демонстрируя открытость структуры. Новейшее научное понимание времени дает нам теоре-тически обоснованное разнообразие концепций, которые ощутимо влияют на становление авторского творческого мышления и приводят к смещениям в поэтике и архитектонике произведений, раскрываясь через стихию личного бытия персонажа. Именно индивидуальное бытие определяет принципы отражения темпо-ральности в произведениях – историческое время не детерминирует персонажа, а становится своеобразным экзотическим фоном, растворяясь в предметности художественных деталей, деформируясь в формах своего художественного воплощения и насыщаясь особой ностальгической эмоциональной тональностью, частично мифологизируясь. Указанные особенности текстотворчества и придают литературному произведению этого типа особую атмосферность, «эффект присутствия», что и определяет их популярность в литературном процессе современности. The article investigates the ontological category of time in the modern Ukrainian literature through the prism of in-dividual mental being. The object of the study is retro-literature as a popular phenomenon in modern Ukrainian literary process. Using comparative and hermeneutical methods the author of the article studies novels «Tango of Death» by Yurij Vynnychuk, «Lviv saga» by Petro Yatsenko, «Felix Austria» by Sophia Andruhovych and «Voulez-vous some tea, monsieur» by Marina Hrymych. The plot of these works are often explicated at the beginning of the twentieth century under the Austro-Hungarian Empire and the Russian Empire. However, such work is fundamentally different from the historical novel because a historical novel seeks to show important historical processes through single life, character is an active participant of historical events, and the story is the object of full value. Retro-literature does not seek for it, the story is mostly exotic backdrop for events and a tool for activation of emotion nostalgic tone. The real history is shown in events of the novel by mystification and karnavalization. We investigate the relationship of this works with the retro-detective, which is also quite popular now in Ukraine. Also the functioning of artistic details and their importance for creating retro-style are analyzed in the structure of the text. Appealing to retro-thematic and retro-images the authors create a special nostalgic literature with return to the «golden age» (cosmos), the further deployment of historical events leading to its destruction (entropy). Forms of time tend to synthetic forms – some forms of the time became dis-crete and superimposed. Existential time of the character organizes all other forms of time, including mythological (cyclic), historical (linear) and epic (narrative).