Стан перекисного окислення білків при хіміорезистентному туберкульозі та СНІД-асоційованому туберкульозі

Abstract

Визначали та порiвнювали стан перекисного окислення бiлкiв (ПОБ) при хiмiоре-зистентному туберкульозi, СНIД-асоцiйованому туберкульозi, туберкульозi зi збереженою чутливiстю до препаратiв. Визначали маркери ПОБ в плазмi за методикою B.Halliwell. У надосадовiй рiдинi визначали ступiнь фрагментацiї окислених бiлкiв. Встановили, що при хiмiорезистентному туберкульозi та СНIД-асоцiйованому туберкульозi вiдзначається зростання маркерiв спонтанної окислювальної модифiкацiї бiлкiв та раннього маркера iндукованої модифiкацiї. При туберкульозi та СНIД-асоцiйованому туберкульозi показники дефрагментацiї вищi, нiж при хiмiорезистентному туберкульозi та в контролi. При СНIД-асоцiйованому туберкульозi iндуковане окислення перевищує рiвнi дефрагментацiї при туберкульозi та хiмiорезистентному туберкульозi. Тобто, при ко-iнфекцiї чи розвитку хiмiорезистентностi поглиблюється окислювальний стрес та починається зрив компенсаторних резервiв органiзму.