Clinical experience with tocilizumab in the treatment of pregnant woman with severe COVID-19

Abstract

The aim of the work – to present a case of positive use of tocilizumab in the treatment of pregnant woman with severe COVID-19. Materials and methods. A self-observation clinical case of severe coronavirus disease (COVID-19) in pregnant K., 40 years old, who was treated at Municipal Non-Profit Enterprise “Regional Infectious Diseases Clinical Hospital” of Zaporizhzhia Regional Council. The patient was treated in accordance with the “Protocol for the provision of medical care for the treatment of coronavirus disease (COVID-19)”. Results. Our own clinical observation demonstrates the formation of severe COVID-19 in a 40-year-old pregnant woman in the second trimester of pregnancy. Combination treatment with glucocorticoids in the presence of oxygen dependence on the 11th day of the disease was ineffective for two days of clinical and laboratory parameters monitoring, which required a decision on the additional appointment of tocilizumab. The development of “cytokine storm” clinical and laboratory signs on the 12th day of the disease was evidenced by the preservation of fever in the range of 37.5–37.8 °C, no regression of oxygen dependence. According to laboratory data, an increase in the severity of lymphopenia as a relative quantity – up to 5 % and absolute quantity – up to 0.5 × 109/l, an increase in fibrinogen – up to 5.8 g/l and D-dimer – up to 1.9 ng/ml, high level of C-reactive protein – up to 190 mg/l. These data justify the additional use of tocilizumab, which was administered at a dose of 8 mg/kg in the absence of contraindications. Tocilizumab administration was effective, contributing to oxygen dependence regression and recovery of laboratory parameters within a week. Мета роботи – описати випадок позитивного застосування тоцилізумабу в лікуванні вагітної з тяжким перебігом коронавірусної хвороби COVID-19. Матеріали та методи. Наведено клінічний випадок власного спостереження тяжкого перебігу коронавірусної хвороби (COVID-19) у вагітної К., 40 років, яка перебувала на лікуванні в КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР. Лікування хворої здійснили згідно з «Протоколом надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)». Результати. Показано формування тяжкого перебігу COVID-19 у жінки віком 40 років у ІІ триместрі вагітності. Комплексне лікування з застосуванням глюкокортикоїдів у разі виникнення кисневої залежності на 11 добу хвороби виявилося неефективним протягом двох діб спостереження за клініко-лабораторними параметрами; це потребувало розв’язання питання щодо додаткового призначення тоцилізумабу. Про розвиток клініко-лабораторних ознак «цитокінового шторму» на 12 добу хвороби свідчило збереження підвищеної температури тіла в межах 37,5–37,8 °С, відсутність регресії кисневої залежності. За результатами лабораторних досліджень, зафіксували збільшення виразності лімфопенії – і відносної (до 5 %), й абсолютної (до 0,5 × 109/л), підвищення фібриногену – до 5,8 г/л, D-димеру – до 1,9 нг/мл, високий рівень С-реактивного протеїну – до 190 мг/л. Це підтвердило доцільність додаткового призначення тоцилізумабу, який ввели у дозі 8 мг/кг, протипоказань не було. Введення тоцилізумабу виявилось ефективним, сприяло регресу кисневої залежності та відновленню лабораторних показників протягом тижня.