Прогнозування впливу атмосферного забруднення на захворюваність населення індустріального міста

Abstract

Цель работы: обосновать модели прогнозирования влияния промышленных выбросов на заболеваемость населения. Материалы и методы исследования. Валовые выбросы в атмосферный воздух мегаполиса, показатели заболеваемости населения, коррелляционно-регрессионный анализ. Результаты и их обсуждение. Установлен характер зависи- мости промышленных выбросов от уровня использования мощностей производства. Обоснованы пошагово- регрессионные модели прогнозирования заболеваемости органов дыхания с учетом характера атмосферных загрязне- ний. Для заболеваемости и распространенности болезней органов дыхания приоритетными являются объемы выбросов в атмосферный воздух аммиака, стирола, фенола, серной и азотной кислот, сероводорода, толуола; из концентраций прогностически значимыми являются фенол, диоксид азота, хлориды и фториды водорода. Практическая апробация разработанных моделей для взрослых и детей свидетельствует о наличии очень высокой взаимосвязи с выбросами и указывает на высокую достоверность прогнозирования заболеваемости (87,7-91,6%, р<0,05).

Objective. We substantiated the prognostication model of the effect of the industrial emissions on the morbidity of the population. Materials and methods. Total emissions in the ambient air of megalopolis, indices of the morbidity of the population, correlative-andregressive analysis. Results. We determined a character of the correlation of the industrial emissions and the level of the use of the production capacities. The step-by-step regressive models of the prognostication of the morbidity of respiratory diseases were substantiated taking into account a character of air pollution. The volumes of the emissions of ammonia, styrene, phenol, sulfuric acid and nitric acid, hydrogen sulfide, toluene in the air are the prior ones for the morbidity and prevalence of respiratory diseases. From the concentrations phenol, nitrogen dioxide, hydrogen chlorides and fluorides are prognostically significant. Practical testing of the developed models both for adults and children indicates a presence of a very high correlation with emissions, a high correlation with the concentrations and points to a high reliability of the prognostication of morbidity (87.7-91.6%, p<0.05).

Матеріали і методи дослідження. Валові викиди в атмосферне повітря м. Запоріжжя від стаціонарних та пересувних джерел аналізували у динаміці з 1990 по 2013 рік. За первинну документацію при вивченні характеру надходження шкідливих речовин в атмосферне повітря м. Запоріжжя від стаціонарних джерел забруднення послужили офіційні державні звіти за статформою № 2–ТП (Повітря) «Звіт про охорону атмосферного повітря». Здоров'я населення вивчали на підставі аналізу показників захворюваності дорослих та дітей з класу хвороб системи органів дихання за звітною формою № 12 ("Звіт про кількість захворювань, зареєстрованих у хворих, які проживають у районі обслуговування лікувального закладу"). У зв’язку з динамічністю атмосферного повітря промислового міста у якісному й кількісному відношенні аналіз промислових викидів здійснювався з урахуванням рівня використання потужностей виробництва (ВПВ). До високого рівня ВПВ віднесено використання 95% потужностей, а до помірного – 80%. На основі значень сумарного показника забруднення атмосферного повітря ( ПЗ) та показника ПЗ/ГДЗ сформовано дві групи нагляду. У дослідній групі значення показника становило 10,0 ± 0,2 (дуже небезпечний ступінь забруднення), а у контрольній – 1,9 ± 0,1 (слабко небезпечний ступінь забруднення).