An advancement of treatment of nasopharyngeal signs of gastroesophageal reflux disease in children against the background of vitamin D deficiency

Abstract

The work aims at substantiating the prescription of vitamin D3 for treatment and prevention of nasopharyngeal signs of GERD in children through determining the main risk factors of the development of the disease. Materials and methods. Eighty-eight children aged about 4.6 ± 0.14 years were enrolled in the study. The patients were divided into four groups: group 1 consisted of 22 children with nasopharyngeal signs of gastroesophageal reflux disease (GERD); group 2 comprised 22 children with chronic ENT pathology and without GERD; group 3 was formed of 22 children with GERD and without any ENT pathology; group 4 (control group) included 22 children without an ENT or gastrointestinal pathology. No substantial gender differences were observed in each of the groups. GERD was diagnosed on the basis of symptoms and 24-hour pH monitoring; the test for Vitamin D provision was performed; mucosal immunity characteristics were identified and the contamination of the upper airways mucous membranes was studied. The results are statistically processed using Microsoft Office Excel and Statistica 13 software. Results. Children with GERD with nasopharyngeal signs have been proved to have acute respiratory viral infections (ARVI) more frequently than children with GERD and without ENT pathologies (the number of aggravations is 8.5 (8.0;10.0) and 3.0 (2.0;3.0) respectively (р<0.00001)). Мета роботи - Обгрунтування призначення вітаміну D3 для лікування та профілактики назофарингеальних проявів ГЕРХ у дітей шляхом визначення основних факторів ризику розвитку захворювання. Матеріали і методи. В дослідження залучили 88 дітей середній вік яких становив 4,6 ± 0,14 року. Пацієнтів розподілили на 4 групи: 1 група – 22 особи з назофарингеальними проявами гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), 2 група – 22 особи з хронічною ЛОР патологією без ГЕРХ, 3 група – 22 дитини з ГЕРХ без патології з боку ЛОР органів, 4 група (група контролю) - 22 дитини без патології з боку шлунково-кишкового тракту та ЛОР органів. Серед дітей всіх груп, суттєвих гендерних відмінностей не було. ГЕРХ діагностували на підставі наявності симптомів та добового моніторування рН, проводили аналіз забезпеченості вітаміном D, визначали особливості мукозального імунітету та вивчали контамінацію слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Результати статистично опрацьовані з використанням програм Microsoft Office Exсel і Statistica 13. Результати. Діти з ГЕРХ з назофарингеальними проявами хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) достовірно частіше ніж діти з ГЕРХ без проявів з боку ЛОР органів (кількість загострень 8,5 (8,0;10,0) та 3,0 (2,0;3,0) відповідно (р<0,00001)).