Вікові особливості постпрандіального дистрес-синдрому у дітей та підлітків

Abstract

Постпрандіальний дистрес синдром (ПДС) відноситься до функціональних розладів, пов'язаних з прийомом їжі, що включає в себе симптоми відчуття ранньої ситості при вживанні їжі з уповільненою евакуацією вмісту шлунка, постпрандіальна повнота в епігаст рії та верхнє здуття живота. Згідно з Римськими критеріями IV ПДС разом з епігастральним больовим синдромом (ЕБС) є варіантами проявів функціональної диспепсії. Діагностика функціональної диспепсії передбачає різноманітну комбінацію проявів порушення мо торно евакуаційної функції системи травлення, пов'язана з незрілістю іннервації без структурних або біохімічних змін. У той час як особливості ПДС у дорослих достатньо досліджені і, за даними літератури, спостерігаються майже у 10% населення, в педіатрії своєчасна діагностика його у різних вікових групах має певні труднощі.