Клініко-етологічні ознаки стійких трансформацій патоперсонологічного кола при шизафективному розладі

Abstract

Методики дослідження психічного стану людини, що розроблені з використанням клінікоетологічного метода, довели свою інформативність при вивченні психічних розладів невротичного і психотичного рівня. Передбачається, що нозоспецифічні невербальні поведінкові маркери є стійкими, та зберігаються в поведінці пацієнта і в період ремісії ендогенного захворювання, змінюючи психічний склад в цілому, та можуть бути віднесені до патоперсонологічних трансформацій. Прикладом формування стійких змін патоперсонологічного кола є шизоафективний розлад (ШАР), при якому наявна стійка трудова та соціальна дезадаптація різного ступеня. В теперішній час проблема вивчення патоперсонології ШАР ще не знайшла конгруентного вирішення. Передбачається, що визначення невербальних маркерів у поведінці буде сприяти вивченню ендофенотипів при ендогенних психічних захворюваннях, що дозволить покращити диференційну діагностику, дасть можливість оцінити динаміку психічного стану на патогенетичному рівні. Діагностичні моделі з високим рівнем достовірності при використанні клініко-етологічного підходу, а також можливості кількісної оцінки динаміки психопатологічних розладів в період ремісії ШАР є перспективним напрямком сучасної психіатрії, що дасть можливість оптимізувати терапевтичні та реабілітаційні заходи