Дисбаланс адипоцитокінів та інсулінорезистентність як маркери ранньої діагностики стеатозу печінки у хворих на ішемічну хворобу серця

Abstract

Вступ. Ішемічна хвороба серця (ІХС) посідає перше місце у структурі захворюваності та смертності населення і є важливою медико-соціальною проблемою. Близько у 30% пацієнтів розвиток ІХС відбувається на тлі метаболічного синдрому, що обтяжує перебіг основного захворювання, погіршує прогноз та якість життя хворих, а також асоціюється з таким станом, як неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП). В якості потенційних механізмів, які призводять до взаємного прогресування ІХС і НАЖХП розглядаються інсулінорезистентність, системне запалення, дисбаланс адипоцитокінів, ендотеліальна дисфункція, які здійснюють несприятливий синергічний вплив на перебіг обох захворювань. Мета дослідження: вивчити можливості використання індексу НОМА та рівні адипоцитокінів в діагностиці стеатозу печінки у хворих на ІХС. Матеріали та методи: у поперечне дослідження в паралельних групах включено 120 хворих з ІХС: стабільною стенокардією напруження II-III ФК, серед яких 60 хворих на ІХС з супутньою НАЖХП віком 58 (44; 64) років та 60 хворих на ІХС без патології печінки віком 60,5 (54; 68) роки. Всім хворим проводили загальноклінічне обстеження, імуноферментне визначення концентрації інсуліну у сироватці крові (Monobind, USA); асиметричного диметиларгініну (Immundiagnostik, Germany); адипонектину і резистину (Mediagnost, Germany); СРБ (Вiomerica, USA) згідно з інструкціями, що додавались до набору. Індекс НОМА розраховували за загальноприйнятою формулою. Для оцінки діагностичної значущості застосовували ROC-аналіз за допомогою побудови характеристичних кривих залежності чутливості і специфічності досліджуваних ознак.