Динаміка показників офтальмотонусу, рогівкового гістерезису та фактора резистентності рогівки на очах з міопією та міопічним астигматизмом при рефракційній хірургії методами FEMTO-LASІK та RеLЕх SMILE в ранньому післяопераційному періоді

Abstract

Резюме. Розвиток лазерних технологій та удосконалення операційних технік привели до того, що на сьогодні рефракційна хірургія стала пріоритетним вибором для корекції міопії та міопічного астигматизму у пацієнтів старше від 18 років. Головним напрямком у розробці нових лазерних методик є використання безпечних видів корекції, які б давали прогнозований результат та забезпечували швидкий і безболісний реабілітаційний період. Проаналізовано результати оперативного лікування 40 пацієнтів (80 очей) з міопією слабкого та середнього ступеня та міопічним астигматизмом, яким була виконана корекція зору методами RеLЕх SMILE та FEMTO-LASІK у клініці сучасної офтальмології «Візус» (м. Запоріжжя), що є клінічною базою кафедри офтальмології Запорізького державного медичного університету. Серед пацієнтів було 16 чоловіків (40 %) та 24 жінки (60 %) віком від 19 до 38 років (середній вік 27,28 ± 1,08 року). Усім пацієнтам проводилась стандартна офтальмологічна та рефракційна діагностика, яка включала оцінку біомеханічних властивостей рогівки і вимірювання внутрішньоочного тиску (ВОТ), проведене з урахуванням індивідуальних властивостей тканин рогівки на Ocular Response Analyzer виробництва Reichert, США. Фемтосекундні втручання виконувалися на лазері Visumax (Carl Zeiss Mediatec, Німеччина). Ексимерлазерна частина корекції за методом FEMTO-LASІK виконувалася на лазері Allegretto Wave Light EX 500 (Alcon, США). Досягнення рефракційного результату оцінювалось на 1-й день, через 10 днів та через 1 місяць після операції. Усі досліджувані очі мали кориговану гостроту зору 1,0, що відповідала показникам рефрактометрії. У результаті проведеного хірургічного лікування на всіх прооперованих очах досягнуто значне підвищення гостроти зору без корекції. Цікаві дані отримані при вивченні змін офтальмотонусу. Відомо, що показники ВОТ деякою мірою залежать від пружно-еластичних властивостей рогівки та її товщини. Тому основною причиною неточностей при вимірюванні ВОТ після перенесених кераторефракційних втручань є значні зміни топографії рогівки, її товщини та міцнісних властивостей, особливо це стосується тонометрії за Гольдманом, результати якої залежать також і від кривизни рогівки, яка суттєво змінюється після рефракційної хірургії. Вважається, що при апланаційній тонометрії за Гольдманом послаблення рефракції на кожні 3 Д приводить до зниження внутрішньоочного тиску на 1 мм рт.ст., тоді як показники пневмотономерії суттєво не змінюються. У нашому дослідженні показники ВОТ, що визначалися методом пневмотонометрії, теж знижувалися, причому вже наступного дня після операції, з поступовим відновленням на 10-й день та подальшим зниженням через місяць після рефракційної корекції. Abstract. The development of laser technologies and an improvement of surgical techniques have led to the fact that today refractive surgery has become a priority choice for the correction of myopia and myopic astigmatism in patients older than 18 years. The main direction in the development of new laser techniques is the use of safe types of correction that would give a predictable result and ensure a quick and painless rehabilitation period. We have analyzed the results of surgical treatment of 40 patients (80 eyes) with mild and moderate myopia and myopic astigmatism who underwent vision correction using the ReLEx SMILE and FEMTO-LASIK methods in the clinic of modern ophthalmology “Visus” (Zaporizhzhia), which is the clinical base of the Department of Ophthalmology of Zaporizhzhia State Medical University. Among patients, there were 16 men (40 %) and 24 women (60 %) aged 19 to 38 years (average of 27.28 ± 1.08 years). All of them underwent standard ophthalmological and refractive diagnosis, which included assessment of the biomechanical properties of the cornea and measurement of intraocular pressure (IOP) carried out taking into account the individual properties of corneal tissues on the Ocular Response Analyzer (Reichert, USA). Femtosecond interventions were performed on the VisuMax laser (Carl Zeiss Meditec, Germany). The excimer laser part of the FEMTO-LASIK correction was performed on an Allegretto WaveLight EX500 laser (Alcon, USA). Refractive outcome was assessed on the first day, 10 days, and 1 month after surgery. All studied eyes had a corrected visual acuity of 1.0, which corresponded to refractometry indicators. As a result of the surgical treatment, a significant increase in visual acuity was achieved in all operated eyes without correction. Interesting data were obtained when studying changes in ophthalmotonus. It is known that IOP to some extent depend on the elastic properties of the cornea and its thickness. Therefore, the main cause of inaccuracies in measuring IOP after keratorefractive interventions are significant changes in the topography of the cornea, its thickness and strength properties. This is especially true for Goldmann tonometry whose results also depend on the corneal curvature, which changes significantly after refractive surgery. It is believed that during Goldmann applanation tonometry, a weakening of refraction for every 3 D leads to a decrease in intraocular pressure by 1 mmHg, while pneumotonometry indicators do not change significantly. In our study, the IOP indicators determined using pneumotonometry also reduced, already the day after surgery, with a gradual recovery on the tenth day and a subsequent decrease a month after refractive correction.