Таємниця як рушій романної дії: "Фелікс Австрія" Софії Андрухович

Abstract

У статті аналізується функціонування феномену таємниці у творі Софії Андрухович «Фелікс Австрія». Роман, розглядуваний як зразок вітчизняної історіографічної метапрози, має своїм смисловим осередком три сюжетотвірні таємниці. Зовнішньо-подієва структура сюжету досліджується у зв’язку із таємницею викрадення церковних скарбів, а внутрішньо-психологічна, що полягає у спробах Стефанії зрозуміти ставлення до неї доктора Анґера та осягнути власну екзистенцію, – у зв’язку з динамікою особистісного розвитку героїні. В статье анализируется функционирование феномена тайны в произведении Софии Андрухович «Феликс Австрия». Роман, рассматриваемый как образчик украинской историографической метапрозы, в своем смысловом центре содержит три сюжетообразующие тайны. Внешне-событийная структура сюжета исследуется в связи з тайной похищения церковных сокровищ, а внутреннепсихологическая, апеллирующая к попыткам понять отношение к ней доктора Ангера и осознать собственную экзистенцию, – в связи с динамикой личностного развития героини. In the paper functioning of the phenomenon of mystery in the work “Felix Avstriia” by Sophiia Andrukhovych is analyzed. The novel, considered as an example of the Ukrainian historiographic metafiction, has in its semantical center the three plot-creating mysteries. The external-event plot structure is investigated in connection with the secret of the church treasures theft, whereas the internal-event structure, consisting in Stefanie's attempts to understand doctor Anger’s attitude to her and to realize her own existence – in connection with the personal development dynamics of the character.