Характер відновлення мнестичних процесів і поведінки після гострої гіпобаричної гіпоксії в умовах 10-денного введення ноотропів

Abstract

Моделювання гострої гіпобаричної гіпоксії головного мозку у щурів шляхом «підйому на висоту» 11 км (198,7–185 мм рт. ст.) зі швидкістю 25–50 м/с у барокамері (до першого апное) супроводжується розвитком порушень мнестичних і поведінкових реакцій. Цитиколін (500 мг/кг), фенотропіл (100 мг/кг) і пірацетам+тіотріазолін (500 мг/кг за пірацатемом) виявляють найбільш виражений ефект у здатності запобігати мнестичним і поведінковим розладам, викликаним гострою гіпоксією. Моделирование острой гипобарической гипоксии мозга у крыс путем «подъема на высоту» 11 км (198,7–185 мм рт. ст.) со скоростью 25–50 м/с в барокамере (до первого апное) сопровождается развитием нарушений мнестических и поведенческих реакций. Цитиколин (500 мг/кг), фенотропил (100 мг/кг) и комбинация пирацетама с тиотриазолином (500 мг/кг по пирацетаму) показывают наиболее выраженный эффект по способности предупреждать мнестические и поведенческие расстройства, вызванные острой гипоксией. Simulation of acute hypobaric hypoxia of the brain in the rat by «raising the height» of 11 km (198,7–185 mm Hg) at speed 25–50 m/s in the pressure chamber (to the first apnoea) was accompanied by the development of impairment of mnestic and behavioral reaction. Citikolin (500 mg/kg), phenotropil (100 mg/kg) and the combination of piracetam with thiotriazolin (500 mg/kg of piracetam) show the most evident effect on the ability to prevent mnestic and behavioral disorders in conditions of acute hypoxia.