Експериментальне дослідження ефекту імплантації поліпропіленової сітки в дефект капсули колінного суглоба

dc.contributor.authorГоловаха, Максим Леонідович
dc.contributor.authorМасленніков, Сергій Олегович
dc.contributor.authorGolovakha, M. L.
dc.contributor.authorMaslennikov, S. O.
dc.date.accessioned2022-06-27T12:26:09Z
dc.date.available2022-06-27T12:26:09Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractПроблема відновлення передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ) колінного суглоба залишається актуальною, незважаючи на велику питому вагу нових методів, які розроблено та впроваджено в клінічну ортопедо-травматологічну практику. Велика кількість публікацій і презентацій нових методик хірургічних втручань свідчить про не аби який інтерес до проблеми, а також опосередковано вказує на невирішені питання щодо результатів лікування пацієнтів із ушко- дженням ПСЗ. Основні ускладнення та незадовільні результати відновлення ПСЗ ми умовно ділимо на дві групи: рецидив нестабільності та розвиток остеоартрозу. Повторні розриви відновленої ПСЗ реєструють, за даними різних авторів, від 3 до 15 % випадків.Причин цьому багато. У поданій роботі головну увагу приділено удосконаленню засобів покращення процесу інтеграції трансплантата всередині кісткових каналів, який називають внутрішньоканальною інкорпорацією. На підставі виконаних досліджень щодо використання поліпропіленової сітки (ПС) для зміцнення капсульних структур кульшового суглоба в разі рецидивів вивиху ендопротеза ми встановили, що імплантат із ПС стимулює запальний проліферативний процес, пролонгує його та сприяє формуванню щільного сполучнотканинного рубця. Подальшого вивчення потребує вплив імплантації ПС у дефекти капсульно-зв’язкових структур колінного суглоба, оскільки прискорення їхньої регенерації дасть змогу скоротити терміни відновлення пацієнтів. Сьогодні для оптимізації регенерації складових колінного суглоба широко застосовують біологічні технології, а саме: введення автологічної збагаченої факторами росту плазми, стромальної фракції жирової тканини, концентрату кісткового мозку. Під час дослідження ефективності цих методів отримано позитивні результати, проте остаточних рекомендацій щодо доцільності їхнього застосування немає. Одним із способів стимуляції росту сполучної тканини є імплантація ПС, яку широко використовують у герніопластиці. Є й перший досвід зміцнення за допомогою ПС капсульнозв’язкових структур за умов лікування рецидиву вивиху ендопротеза кульшового суглоба. The problem of anterior cruciate ligament (ACL) reconstruction of the knee joint remains relevant, despite of significant number of designed surgical techniques for its reconstruction. Repeated ruptures of the restored ACL are recorded in 3–15 % of cases. Objective: to determine the morphological features of the knee joint tissues rearrangement in rabbits after implantation of a polypropylene mesh (PM) into the capsule defect. Methods: the study was performed on 50 rabbits weighing (694 ± 27) g. A capsule defect was formed on the right knee joint between the patellar ligament and the medial collateral ligament. In the experimental group (25 rabbits), the defect was repaired using PM, in the control group (25) — the edges of the defect were tightened and sutured with vicryl. A modified Vanderbilt University scale was used to assess the scarring process. Morphological analysis was performed. Results: no significant clinical differences in the state of the operated knee joint in the postoperative period were found between the groups. In the control group, from the 7th day after the surgery, the formation of dense connective tissue (scar) was observed. In animals of the experimental group, against the background of the formation of connective tissue around the PM, a significant thickening of the capsule and ligaments was observed at the points of contact with it. In 21 days after PM implantation, 51–75 % of its area showed ingrowth of connective tissue, after 45 — 75–100 %. After 2 months after the surgery, the relative area of dense connective tissue in the experiment was (68.12 ± 2.74) % versus (51.68 ± 4.22) % in the control.Conclusions: implantation of PM into the area of the knee joint capsule defect of rabbits between the patellar ligament and the medial collateral led to the formation of a larger volume of dense connective tissue at the final follow-up period (2 months). Ingrowth of connective tissue between cells and fibers of PM promotes the formation of a tight connection with the surrounding tissues, thereby strengthening area of traumatic injury.uk_UK
dc.identifier.citationГоловаха М. Л. Експериментальне дослідження ефекту імплантації поліпропіленової сітки в дефект капсули колінного суглоба /М. Л. Головаха, С. О. Масленніков // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - № 3. – С. 11-18. http://dx.doi.org/10.15674/0030-59872020311-18uk_UK
dc.identifier.issn0030-5987
dc.identifier.urihttps://zsmu.rosbai.com/handle/123456789/16959
dc.language.isoukruk_UK
dc.subjectколінний суглобuk_UK
dc.subjectзв’язкиuk_UK
dc.subjectполіпропіленова сіткаuk_UK
dc.subjectрегенераціяuk_UK
dc.subjectknee jointuk_UK
dc.subjectligamentsuk_UK
dc.subjectpolypropylene meshuk_UK
dc.subjectregenerationuk_UK
dc.titleЕкспериментальне дослідження ефекту імплантації поліпропіленової сітки в дефект капсули колінного суглобаuk_UK
dc.title.alternativeExperimental study of polypropylene mesh implantation in the knee joint capsule defectuk_UK
dc.typeArticleuk_UK

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
OTP_2021_03_11-18.pdf
Size:
2.36 MB
Format:
Adobe Portable Document Format

License bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
license.txt
Size:
2.13 KB
Format:
Plain Text
Description: