Хронічний біль після інсульту. Паліативна допомога

Abstract

Основною причиною інвалідності та другою причиною смерті у світі є інсульт. Хворі, які перенесли інсульт, мають тягар симптомів, найбільш обтяжливим з яких є хронічний біль. Післяінсультний біль (ПІБ) проявляється в різних варіантах – центральним післяінсультним болем, комплексним регіональним больовим синдром, скелетно-м’язовим болем, болем, пов’язаним зі спастичною хворобою, головним болем, або може бути як поєднання різних варіантів. Для полегшення симптомів і покращення якості життя при післяінсультних станах потрібна паліативна допомога, одним із основних напрямків якої є позбавлення або зменшення болю. Знеболююча терапія при ПІБ, незважаючи на загальні спільні підходи, має особливості, що залежать від конкретного виду болю. Диференціація ПІБ і адекватне фармакологічне й нефармакологічне лікування його різних варіантів може значно покращити якість життя хворих, сприяти реабілітації та фізичному відновленню. Stroke is the leading cause of disability and the second leading cause of death in the world. Patients who have suffered a stroke have a burden of symptoms, the most burdensome of which is chronic pain. Post-stroke pain (PSP) manifests itself in different variants – central post-stroke pain, complex regional pain syndrome, musculoskeletal pain, pain associated with spasticity, headache, or it can be a combination of different variants. Palliative care is needed to relieve symptoms and improve the quality of life in post-stroke conditions. One of the main directions of it is to relieve or reduce pain. Analgesic therapy for PSP, despite the general joint approaches, has features that depend on the specific type of pain. Differentiation of PSP and adequate pharmacological and non-pharmacological treatment of its various variants can significantly improve the quality of life of patients, contribute to rehabilitation and physical recovery.