Результати хірургічного лікування розриву дистального сухожилка двоголового м’яза плеча

Abstract

Мета роботи – шляхом застосування модифікованого способу фіксації дистального сухожилка двоголового м’яза покращити результати хірургічного лікування розриву дистального сухожилка двоголового м’яза плеча шляхом скорочення термінів відновлення та зменшення питомої ваги ускладнень. Матеріали та методи. Дослідження здійснили методом ретроспективного аналізу результатів хірургічного лікування 35 пацієнтів зі свіжим розривом дистального сухожилка двоголового м’яза. Хворих поділили на дві групи: оперовані анкерним фіксатором (n = 15) і кортикальним ґудзиковим фіксатором (n = 20). Оцінювали функціональні результати за шкалою DASH через 3 дні, 2 і 6 тижнів, 3 місяці після втручання. Больовий синдром за ВАШ оцінювали через 3 дні та 2 тижні в спокої, через 6 тижнів і 3 місяці – під час фізичного навантаження. Визначали тривалість оперативного втручання. Результати. Виявили статистично значуще підвищення оцінки за DASH через 6 тижнів і 3 місяці після втручання в групі кортикального фіксатора (p = 0,008 та р = 0,003). Оперативне втручання з використанням авторського способу фіксації дистального сухожилка двоголового м’яза плеча кортикальним ґудзиковим фіксатором потребувало менше операційного часу (p = 0,0016) та супроводжувалось меншим больовим синдромом у ранньому післяопераційному періоді (p = 0,0015). The aim of the study. To improve the results of surgical treatment of distal biceps brachii tendon rupture by reducing the recovery time and reducing the proportion of complications using a modified technique of button fixation. Materials and methods. The study was performed by retrospective analysis of the surgical treatment results of 35 patients with fresh rupture of the distal biceps tendon, who were divided into two groups – operated with anchor fixator (n = 15) and cortical button fixator (n = 20). Functional outcomes were assessed by the DASH scale in 3 days, 2 weeks, 6 weeks and 3 months after the intervention; pain intensity was measured by the Visual Analogue Scale (VAS) after 3 days and 2 weeks at rest, after 6 weeks and 3 months – during exercise; the time of surgery was evaluated. Results. There was a statistically significant improvement in the DASH score at 6 weeks and 3 months after intervention in the cortical fixator group (P = 0.008 and P = 0.003, respectively). Cortical fixation surgery required less surgical time (P = 0.0016) and was accompanied by less pain in the early postoperative period (P = 0.0015).