Вираженість та частотні відмінності патоморфологічних змін тканин кульшового суглоба при захворюваннях, що ускладнились синдромом фемороацетабулярного конфлікту

Abstract

Мета роботи полягала у встановленні патоморфологічних змін у тканинах кульшового суглоба у пацієнтів із деякими захворюваннями, що ускладнюються синдромом фемороацетабулярного конфлікту, і на основі градаційної квантифікації вираженості патологічних змін визначити відмінності частот їх виявлення у групах хворих. Як матеріал використали 65 резекційних біоптатів тканин кульшового суглоба: проксимального епіметафіза стегнової кістки, кульшової западини, губи та капсули суглоба від хворих на асептичний некроз голівки стегнової кістки і юнацький епіфізеоліз голівки. Клініко-патоморфологічне дослідження виявило різноманітні патологічні зміни, що виявляються ознаками дисциркуляторних, хронічних дистрофічно-деструктивних і запальних процесів у тканинах голівки, шийки стегна, кульшової западини та суглобової капсули. Фемороацетабулярний конфлікт, що викликає вторинні дистрофічно-деструктивні зміни у тканинах кульшового суглоба, має різні темпи розвитку під час різної первинної патології: при юнацькому епіфізеолізі голівки анатомічні умови фемороацетабулярного конфлікту розвиваються швидше, при асептичному некрозі голівки стегнової кістки – повільніше в динаміці вторинних змін; останні за темпами розвитку симптомів, що зумовлюють необхідність корегувальних операцій на суглобі, статистично не відрізняються при різних нозологіях. Цель исследования – установить патоморфологические изменения в тканях тазобедренного сустава у пациентов с некоторыми заболеваниями, осложняющимися синдромом фемороацетабулярного конфликта, и на основе градационной квантификации выраженности патологических изменений определить отличия частот их встречаемости в группах больных. Материалом послужили 65 резекционных биоптатов тканей тазобедренного сустава: проксимального эпиметафиза бедренной кости, вертлужной впадины, губы и капсулы сустава от больных асептическим некрозом головки бедренной кости и юношеским эпифизеолизом головки. Клинико-патоморфологическое исследование обнаружило разнообразные патологические изменения, проявляющиеся признаками дисциркуляторных, хронических дистрофически-деструктивных и воспалительных процессов в тканях головки, шейки бедра, вертлужной впадины и суставной капсулы. Фемороацетабулярный конфликт, вызывающий вторичные дистрофически-деструктивные изменения в тканях тазобедренного сустава, имеет разные темпы развития при разной первичной патологии: при юношеским эпифизеолизе головки анатомические условия фемороацетабулярного конфликта развиваются быстрее, при асептическим некрозе головки бедренной кости – медленнее в динамике вторичных изменений; последние по темпам развития симптомов, приводящих к необходимости корректирующих операций на суставе, статистически не отличаются при разных нозологиях. Research objective was to establish pathomorphological changes in hip joint tissues in patients with some diseases, which are complicated by femoroacetabular impingement syndrome (FAI), and to defi ne differences of their occurrence frequencies in groups of patients on the basis of graded quantifi cation of expressivenesses of pathological changes. 65 resection biopsies of hip joint tissues: proximal femoral epimetaphysis, acetabulum, labrum acetabulare and joint capsule – from patients with aseptic femoral head necrosis (АNFH) and juvenile slipped capital femoral epiphysis (JSCFE) – have served as material. Clinical-pathomorphological research has revealed the various pathological changes shown by signs of discirculatory, chronic dystrophic-destructive and infl ammatory processes in tissues of the femoral head, neck, acetabulum and joint capsule. FAI, causing secondary dystrophic-destructive changes in hip joint tissues, has different rates of development in various primary pathology: in JSCFE anatomic conditions of FAI develop faster, in АNFH – more slowly in the dynamics of secondary changes, the last ones do not differ statistically in various nosologies on rates of the development of symptoms leading to the necessity of correcting operations on the joint.