Модифікація передопераційної підготовки як запорука удосконалення періопераційного лікування пацієнтів похилого і старечого віку

Abstract

Мета. Оцінка ефективності змін передопераційної підготовки пацієнтів похилого і старечого віку як запоруки покращення лікування у періопераційному періоді. Матеріали і методи. В роботу включено 153 пацієнти з гострим холециститом на фоні жовчнокам’яної хвороби. Контрольну групу склали 89 (58,2 %) хворих, лікування яким проведено згідно із стандартами та клінічними протоколами лікарні, основну – 64 (41,8%) пацієнти, передопераційну підготовку яких модифіковано за алгоритмом. Результати. Тяжкість стану пацієнтів при госпіталізації у контрольній групі оцінено у (30,8 ± 5,2) бала, в основній – у (31,6 ± 5,7) бала (U = 2684,00, р = 0,5437). Усі пацієнти оперовані в ургентному порядку. Використання алгоритму передопераційної підготовки пацієнтів похилого і старечого віку привело до покращення їх загального стану в ранньому післяопераційному періоді, оціненого за шкалою P–POSSUM: в основній групі цей показник становив (28,2 ± 4,6) бала, у контрольній – (31,1 ± 7,8) бала (U = 2219,00, р = 0,0201). Також забезпечено зменшення тривалості штучної вентиляції легень: у контрольній групі – 80,00 (70,00; 120,00) хв, в основній – 63,00 (52,50; 75,00) хв (U = 1316, p < 0,0001). Висновки. Модифікована передопераційна підготовка, більш часте виконання мініінвазивних оперативних втручань та рання активізація пацієнтів скоротили тривалість їх перебування у стаціонарі: (10,9 ± 2,5) дня – контрольна група, (8,3 ± 2,3) дня – основна група (U = 1745,50, p < 0,0001). Objective. Estimation of the changes efficacy in preoperative preparation of elderly and senile patients as a guarantee for improvement of treatment in perioperative period. Materials and methods. Into the investigation were included 153 patients, suffering an acute cholecystitis on background of biliary calculous disease. Into the control group 89 (58.2 %) patients were included, who were treated in accordance to the standards and clinical protocols, while into the main one – 64 (41.8%) patients, in whom preoperative preparation was modified in accordance to algorithm. Results. Тhe patients’ state in admittance to the hospital in a control group was scored in (30.8 ± 5.2) points, and in the main – in (31.6 ± 5.7) points (U = 2684.00, р =0.5437). All the patients were operated in an urgent order. Application of algorithm of preoperative preparation in elderly and senile patients was followed by improvement in their general state in early postoperative period, estimated in accordance to the P–POSSUM scale: in the main group this index have constituted (28.2 ± 4.6) points, and in a control one – (31.1 ± 7.8) points (U = 2219.00, р = 0.0201). As well, the reduction of duration of the artificial pulmonary ventilation was guaranteed: in a control group – 80.00 (70.00; 120.00) min, while in the main one – 63.00 (52.50; 75.00) min (U = 1316, p < 0.0001). Conclusion. Моdified preoperative preparation, more frequent performance of miniinvasive operative interventions and eale activisation of the patients have shortened in them a stationary stay: to (10.9 ± 2.5) days in a control group, while (8.3± 2.3) days – in the main one (U = 1745.50, p < 0.0001).