Використання двошарового каротидного стента в лікуванні стенотичного ураження внутрішньої сонної артерії

Abstract

Цереброваскулярна патологія є однією з основних причин грубої інвалідизації і смертності в світі. Щорічно близько 16 млн. людей вперше захворюють на мозковий інсульт, а близько 7 млн. вмирають внаслідок нього. Частка ішемічного інсульту складає в середньому 60-80%. У чверті випадків причиною ішемічного інсульту є оклюзійно-стенотичне ураження брахіоцефальних артерій, в більшості випадків - внутрішньої сонної артерії (ВСА). В останні роки одним з рутинних методів лікування стенозу ВСА є стентування внутрішньої сонної артерії (ССА). Метааналіз рандомізованих досліджень показав дещо більший ризик розвитку іпсілатерального ішемічного інсульту при ССА в перші 30 діб після операції в порівнянні з ендартеректомієй, однак при останньої більше ризик розвітку інфаркту міокарда та пошкодження черепно-мозкових нервів. Для зменшення ризику дистальної емболії необхідний адекватний відбір претендентів на ССА, використання пристроїв протівоемболічного захисту і адекватна дезагрегантна терапія в до- і післяопераційному періоді. Також при використанні «звичайних» каротидних стентів ризик дистальної емболії пов'язаний з пролабуванням фрагментів атеросклеротичної бляшки крізь комірки стента, що може відзначатися в перші 30 діб, до ендотелізаціі стента. Одним з технічних рішень є двошаровий дизайн стента з одним шаром з великоячеїстої «сітки» для дилятації ураженої ділянки судини і підтримки просвіту та дрібноячеїстої «сітки» для захисту від пролабування фрагментів бляшки. Мета роботи: оцінити ефективність і безпеку двошарових каротидних стентів в лікуванні стенотичної патології ВСА.