Диференціальна діагностика розладів харчової поведінки в умовах телемедицини. Клініко-статистичний інструментарій

Abstract

В даний час в багатьох розвинених пацієнти за допомогою телемедицини мають можливість отримати попереднє консультування та рекомендації, які полегшать подальшу роботу лікаря і прискорить лікування. Згідно зі статистичними даними, рівень захворюваності у сільського населення нижче, ніж серед жителів міст, проте смертність вища в 1,5 рази, що демонструє несвоєчасність початку діагностики та лікування і в цілому низький рівень медичного обслуговування населення. Якщо врахувати, що спочатку телемедицина була орієнтована на контингент, який в силу відстані не має можливість на термінове консультування і початок курації (а в контексті психіатрії до нього можна віднести віддалені від обласних центрів села), то можна зробити висновок про значну актуальність питання її становлення і розвитку в сфері психіатрії. Підвищенню актуальності сприяє часта дисимуляція та дезагрегація пацієнтами деяких симптомів при досліджуваних станах. Це може привести до сумних наслідків у разі, коли пацієнт страждає нервовою анорексією – запізнілий початок адекватного лікування завдає непоправної шкоди соматичному здоров'ю.