Порушення серцевого ритму та вегетативної регуляції у хворих на хронічний коронарний синдром на тлі негоспітальної пневмонії

Abstract

У хворих на серцево-судинні захворювання пневмонія є складною проблемою через збільшення частоти її виникнення, труднощі діагностики та лікування, високу летальність. Мета роботи – вивчити особливості порушень серцевого ритму та його вегетативної регуляції у хворих на хронічний коронарний синдром (ХКС) на тлі негоспітальної пневмонії (НП) і встановити їхній взаємозв’язок із клінічними особливостями захворювання. Матеріали та методи. У поперечне моноцентрове дослідження в паралельних групах залучили 90 хворих на ХКС. В основну групу ввійшли 60 пацієнтів із ХКС, які хворіли на НП; група порівняння – 30 осіб без супутньої НП. На 1–3 добу перебування у стаціонарі здійснювали комплексне клінічне обстеження хворих згідно з національними рекомендаціями. Добове моніторування ЕКГ за Холтером виконали, використавши прилад Кардіосенс К (ХАІ-МЕДИКА, Україна). Результати. За результатами добового моніторування ЕКГ, у хворих основної групи частіше реєстрували порушення серцевого ритму, збільшення тривалості ішемії міокарда та глибини депресії сегмента ST на тлі зростання загальної тривалості епізодів тахікардії протягом доби. Ступінь тяжкості НП за шкалою PSI/PORT корелював із середньодобовою частотою серцевих скорочень (ЧСС) (r = +0,31; р < 0,05); кількість шлуночкових екстрасистол – із частотою дихальних рухів (r = +0,29; р < 0,05), суправентрикулярних – із тривалістю депресії сегмента ST (r = +0,57; р < 0,05). У хворих на ХКС на тлі НП спостерігали зниження загальної варіабельності серцевого ритму (ВСР) переважно в пасивному періоді, а також зростання співвідношення LF/HF і стрес-індексу SI, що мало прямі кореляційні зв’язки зі ступенем тяжкості НП та інтоксикаційного синдрому. Висновки. Хворим на ХКС на тлі НП властиве вірогідне збільшення ЧСС протягом доби, тривалості депресії сегмента ST, частоти реєстрації суправентрикулярних і шлуночкових екстрасистол за добу, пароксизмів фібриляції передсердь на тлі зниження загальної ВСР у поєднанні з вірогідним підвищенням активності симпатичного відділу ВНС. Pneumonia presents a considerable challenge in patients with cardiovascular disease due to an increase in the incidence, difficulties of diagnosis and treatment, high mortality. Aim: to study the characteristics of cardiac arrhythmias and heart rhythm autonomic regulation in patients with chronic coronary syndrome (CCS) and community-acquired pneumonia (CAP), and to define their relationship with the clinical features of the disease. Materials and methods. A monocenter cross-sectional study analyzed 90 patients with CCS in parallel groups. The main group included 60 CCS patients with CAP; the control group consisted of 30 patients without concomitant CAP. A complex clinical examination of patients was performed on 1–3 days of hospital stay in accordance with the National Recommendations. Holter ECG monitoring was performed using a CARDIOSENS K device (XAI-MEDICA, Ukraine). Results. Based on the results of 24-hour ECG monitoring, heart rhythm disorders, increased duration of myocardial ischemia and ST-segment depression depth with an increase in the total duration of tachycardia episodes within 24 hours were more common in the main group patients. The severity of CAP on the PSI/PORT scale was correlated with the 24-hour mean heart rate (r = +0.31, P < 0.05), the number of ventricular extrasystoles – with respiratory rate (r = +0.29, P < 0.05), supraventricular extrasystoles – with the duration of ST-segment depression (r = +0.57, P < 0.05). In patients with CCS and CAP, there was a decrease in the total heart rate variability (HRV), mainly in the passive period, combined with an increase in the LF/HF ratio and stress index (SI), which was directly correlated with the severity of CAP and intoxication syndrome. Conclusions. Patients with CCS and CAP are characterized by the increased 24-hour heart rate, duration of ST-segment depression, frequency of supraventricular and ventricular arrhythmias on 24-hour Holter monitoring, paroxysms of atrial fibrillation with the decreased total HRV combined with significantly increased activity of the sympathetic autonomic nervous system. У больных сердечно-сосудистыми заболеваниями пневмония представляет собой значительную проблему из-за увеличения частоты ее возникновения, трудностей диагностики и лечения, высокой летальности. Цель работы – изучить особенности нарушений сердечного ритма и его вегетативной регуляции у больных хроническим коронарным синдромом (ХКС) на фоне негоспитальной пневмонии (НП) и установить их взаимосвязь с клиническими особенностями заболевания. Материалы и методы. В поперечное моноцентровое исследование в параллельных группах включены 90 больных ХКС. В основную группу вошли 60 пациентов с ХКС, перенесших НП; группа сравнения – 30 больных без сопутствующей НП. На 1–3 сутки пребывания в стационаре провели комплексное клиническое обследование больных согласно национальным рекомендациям. Суточное мониторирование ЭКГ по Холтеру выполнено с использованием прибора Кардиосенс К (ХАИ-МЕДИКА, Украина). Результаты. По результатам суточного мониторирования ЭКГ, у больных основной группы чаще регистрировали нарушения сердечного ритма, увеличение продолжительности ишемии миокарда и глубины депрессии сегмента ST на фоне роста общей продолжительности эпизодов тахикардии в течение суток. Степень тяжести НП по шкале PSI/PORT коррелировала со среднесуточной частотой сердечных сокращений (ЧСС) (r = +0,31; р < 0,05), количество желудочковых экстрасистол – с частотой дыхательных движений (r = +0,29; р < 0,05), суправентрикулярных – с продолжительностью депрессии сегмента ST (r = +0,57; р < 0,05). У больных ХКС на фоне НП отмечено снижение общей вариабельности сердечного ритма (ВСР) преимущественно в пассивном периоде в сочетании с ростом соотношения LF/HF и стресс-индекса SI, что имело прямые корреляционные связи со степенью тяжести НП и интоксикационного синдрома. Выводы. Больным ХКС на фоне НП свойственно достоверное увеличение ЧСС в течение суток, продолжительности депрессии сегмента ST, частоты регистрации суправентрикулярных и желудочковых экстрасистол за сутки, пароксизмов фибрилляции предсердий на фоне снижения общей ВСР в сочетании со значительным повышением активности симпатического отдела ВНС.