Швидкість відновного періоду серцево-судинної системи в залежності від фенотипових особливостей людини та місця проживання

Abstract

XXI сторіччя – це час, коли людині вже не потрібно використовувати хижі інстинкти для виживання. Ми вже не бігаємо за здобиччю, а сідаємо в автомобіль чи автобус та їдемо до магазину. Засобом для здобування їжі стали не спис та каміння, а гроші, які більшість з нас отримує, сидячи в офісі. Отже, наразі активний спосіб життя – частіше виключення, ніж правило. Тому метою нашої роботи є продемонструвати та проаналізувати загальний стан серцево-судинної системи, її адаптаційну можливість та час відновлення, після фізичного навантаження, у людей з різни соматотипом, способом життя, місцем проживання, та фенотиповими особливостями. Досліди та висновки робляться на підставі зроблених досліджень, статистичного аналізу отриманих даних та анкетування пацієнтів. Були проведені ЕКГ - дослідження у стані спокою та після фізичного навантаження, яке полягало у 30 присіданнях, протягом 30 секунд та вимірювання часу відновлення ЧСС. Попередній стан пацієнта, патології серцево-судинної системи, усі розрахунки, днні, час відновлення зроблено на підставі результатів програми "КардиоЛаб" з використанням апарата-електрокардіографа "КардиоЛаб" та анкетування. У досліді взяли участь 150 студентів Запорізького державного медичного університету 1-2 курсів чоловічої та жіночої статі. З них – 50 вітчизняних студентів; 50 – іноземних студентів з Індії; 50 – іноземних студентів з Африканського континенту. Усі віком від 18 років. Вони всі дали згоду на обробку своїх персональних даних. Було визначено, що у вітчизняних студентів загальний стан здоров'я гірший (за рахунок великої кількості людей, які знаходяться в граничній нормі), а час відновлення довший, ніж в іноземних студентів – в середньому 12-13 хв. У 2/3 виявлено вертикальну вісь серця, оскільки 85 % з них були астеніками. Це означає, що мускулатура слаборозвинена, вузькі кістки та незначна кількість підшкірного жиру.