Вплив нейроімуноендокринних факторів і HLA-системи на клінічний перебіг вагітності та пологів

Abstract

Порушення нейроімуноендокринних взаємозв'язків у вагітної реалізується вже у 1-му триместрі гестації дезадаптацією організму жінки до вагітності у вигляді змін імунологічної реактивності та толерантності вагітної до антигенів трофобласту, дизрегуляції гіпоталамус-гіпофіз-наднирковозалозної системи та секреції інсуліну, формування первинної плацентарної недостатності. Дезадаптація організму жінки до вагітності генетично детермінована головним комплексом гістосумісності з різним ступенем експресивності та пенетрантності. Кожен з локусів A, B, DR HLA-системи є окремо значущим маркером ризику розвитку акушерської патології. Дезадаптація організму жінки до вагітності прогресує протягом 2-го та 3-го триместрів і реалізується у вигляді будь-якої акушерської патології з різним ступенем її тяжкості. Сумісність подружжя по одному та/або декількох локусах HLA-системи асоційовано з високим ризиком розвитку акушерської патології та супроводжується формуванням у вагітної синдрому поліорганної недостатності - гестозу другої половини вагітності, насамперед, прееклампсії.