Clinical case of concomitant tuberculosis and COVID-19 on the background of Churg-Strauss syndrome

Abstract

Background. Tuberculosis (especially chemoresistant), coronavirus disease (COVID-19) and Churg-Strauss syndrome (CSS), both separately are serious illnesses, and in combination with each other (tuberculosis + COVID-19, COVID-19 + CSS). The analysis of the literature also indicates the difficulty of differential diagnosis between these diseases, as they have common clinical and radiological features. The outcome of treatment depends on timely and early diagnosis of each of these diseases with the prescription of corresponding therapy. We haven’t found in the available literature described cases of concomitant tuberculosis, COVID-19 and CSS, which may be interesting in terms of diagnostic vigilance of physicians of different specialties. Objective. To demonstrate the features of the simultaneous course of tuberculosis and COVID-19 in a patient with CSS on the example of a clinical case of self-observation.Мета. На прикладі клінічного випадку власного спостереження продемонструвати особливості одночасного перебігу туберкульозу та COVID-19 у хворої на СЧС. Результати та їх обговорення. Протягом останніх 19 років життя пацієнтка страждала на СЧС. Із лікування вона отримувала лише полькортолон, що було недостатнім для такого тяжкого захворювання. За ці роки в пацієнтки розвилися ураження серцево-судинної системи (метаболічна кардіоміопатія етанолової й еозинофільно-гранулематозно-васкулярної природи, міокардіофіброз із порушенням ритму, серцева недостатність 1 ступеня), шлунково-кишкового тракту (хронічний гастродуоденіт, виразкова хвороба 12-палої кишки, жовчнокам’яна хвороба, хронічний калькульозний холецистит, хронічний панкреатит), сечостатевої системи (хронічний пієлонефрит), шкіри (автоімунний дерматит, гемосидероз), дихальної системи (дихальна недостатність 2 ступеня, хронічний алергічний риносинусит). На тлі виснаженого організму приєдналися COVID-19 і мультирезистентний туберкульоз. Лікування COVID-19 виявилося ефективним. Водночас лікування мультирезистентного туберкульозу, яке пацієнтка отримувала 3 місяці, не мало позитивного ефекту (негативна рентгенологічна динаміка на тлі продовження бактеріовиділення). Протягом цього періоду в пацієнтки зберігалися також порушення ниркової функції (креатинін >140 мкмоль/л) і периферична еозинофілія. За шкалою оцінки ризику летального результату FFS, пацієнтка мала два чинники, що вказувало на дуже тяжкий перебіг захворювання та високий ризик летального наслідку. Причиною смерті стала гостра серцева недостатність. Висновок. СЧС (еозинофільно-гранулематозний васкуліт) є рідкісним захворюванням, яке потребує своєчасного, якісного та правильного лікування, що протидіятиме розвитку ураження різних органів і систем організму (найперше серцево-судинної та дихальної). Представлений випадок демонструє дуже тяжкий перебіг СЧС з ураженням багатьох органів і систем за відсутності правильного лікування, що могло би забезпечити своєчасний регрес симптомів васкуліту та покращення прогнозу життя пацієнтки. На тлі цього синдрому приєдналися COVID-19 і мультирезистентний туберкульоз. Через 3 місяці в результаті гострої серцевої недостатності настав летальний наслідок, що було неминучим.