Complex use of cycle- and power-ergometry in determining the physical working capacity of young athletes

Abstract

The aim of this study is to scientifically substantiate the possibilities of complex use of cycle- and power-ergometry in determining aerobic and anaerobic-aerobic performance of power nature. Materials and methods. Young athletes (boys) aged 15–16 (n = 91) of the Brovary Higher School of Physical Education (Kyiv region) (experimental group), who participated in the study, were divided into two groups. Group А (n = 47) – speed-power sports (boxing, freestyle wrestling); group B (n = 44) – endurance sports (track and field athletics: 800, 1500, 3000 and 5000-meters race, bicycle racing 50 and 75 km). Sports experience was 3–5 years and more. The control group (group К) consisted of students aged 15–16, who did not play sports (n = 25). Physical working capacity was determined using two methods: submaximal cycle ergometric test PWC170 and submaximal power ergometric test PWC170. Method of power ergometry (patent of Ukraine No 49417) has no analogues in countries of near and far abroad. Results. The fact of the specific influence of different kinds of dosed physical exercises (strength and power exercises) on PWC170 indicators was established. Thus, no probable differences in aerobic performance indicators were found in wrestlers and boxers during the cycle ergometric test. And conversely, under the conditions of power ergometric testing, we find a significant increase in their PWC170 indicators in relation to athletes of endurance sports. The opposite character of changes was observed when testing the track and field athletes and bike riders. According to the results of the conducted cycle ergometry, these athletes had a significant increase in aerobic performance indicators in comparison with the athletes of speed-power sports. However, the changes of anaerobic-aerobic performance were not significant. It was observed that the adolescents, who did not play sports, had statistically insignificant changes in PWC170 indicators both in the conditions of cycle ergometric and power ergometric testing. Мета роботи – науково обґрунтувати можливості комплексного використання вело- і power-ергометрії у визначенні аеробної та анаеробно-аеробної працездатності силового характеру. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь юні спортсмени (хлопці) віком 15–16 років (n = 91) Броварського вищого училища фізичної культури (Київська область) (експериментальна група). Обстежених поділили на дві групи: А (n = 47) – швидкісно-силові види спорту (бокс, вільна боротьба); Б (n = 44) – види спорту на витривалість (легка атлетика: біг на 800 м, 1500 м, 3000 м і 5000 м, велоспорт 50 км і 75 км). Спортивний стаж становив 3–5 років і більше. У контрольну групу (К) залучили учнів віком 15–16 років, які не займалися спортом (n = 25). Фізичну працездатність визначали, використовуючи два методи: субмаксимальний велоергометричний тест PWC170 і субмаксимальний power-ергометричний тест PWC170. Метод power-ергометрії (патент України № 49417) не має аналогів у країнах близького та далекого зарубіжжя. Результати. Виявили специфічний вплив дозованих фізичних навантажень різного характеру (на силу та витривалість) на показники PWC170. Так, у борців і боксерів під час велоергометричного дослідження не визначили вірогідних відмінностей за показниками аеробної працездатності. Разом із тим, під час power-ергометричного тестування встановили у них суттєве збільшення показників PWC170 порівняно зі спортсменами видів спорту на витривалість. Протилежний характер змін виявили впродовж тестування легкоатлетів і велосипедистів. За результатами велоергометрії, у цих спортсменів зареєстровано значний приріст показників аеробної працездатності (на відміну від спортсменів швидкісно-силових видів). Зміни анаеробно-аеробної працездатності не мали значущих відмінностей. У підлітків, які не займалися спортом, встановили статистично недостовірні зміни показників PWC170 під час і велоергометричних, і power-ергометричних тестувань.