Ретроспективная оценка эффективности тонкоигольной аспирационной пункционной биопсии в постановке диагноза папиллярный рак щитовидной железы

Abstract

Морфологическое исследование клеточного состава узла щитовидной железы, полученного при тонкоигольной аспирационной биопсии, является краеугольным камнем в дооперационной дифференциальной диагностике доброкачественных и злокачественных узлов щитовидной железы. Внедрение тонкоигольной биопсии в медицинскую практику существенно повлияло на изменение тактики при лечении узловых заболеваний щитовидной железы. В настоящее время тонкоигольная аспирационная пункционная биопсия получила широкое распространение. Цель работы – установить достоверность тонкоигольной аспирационной пункционной биопсии в постановке предварительного диагноза папиллярный рак щитовидной железы. Материалы и методы. За период с 2014 по 2016 год в клинику поступило 122 больных с предварительным диагнозом папиллярный рак щитовидной железы. Всем пациентам на догоспитальном этапе проводилось ультразвуковое исследование шеи с тонкоигольной аспирационной пункционной биопсией узлов щитовидной железы, а в случае метастатического поражения – и лимфатических узлов. Окрашивание мазков проводили по методу Романовского–Гимзы с использованием фосфатного буфера, в достижении pH 6,0–6,3 (оптимальным считали pH 6,2) и фиксацией в метиловом спирте. Результаты. Всем пациентам выполнено оперативное лечение согласно протоколу лечения высокодифференцированной карциномы щитовидной железы. При постановке предварительного диагноза T1a-вN0M0 больным проводились тиреоидэктомия, центральная лимфодиссекция, в остальных случаях выполнялись тиреоидэктомия, центральная (удаление 6 группы лимфатических узлов шеи) и латеральная (удаление 3, 4 шейных лимфатических коллекторов) со стороны поражённой доли щитовидной железы. Нами выполнено 46 тиреоидэктомий с центральной лимфодиссекцией (37,7 %) и 76 тиреоидэктомий с центральной и односторонней латеральной лимфатической диссекцией шеи (62,3 %). По полученным результатам, из 122 больных у 114 установлен диагноз папиллярный рак, который подтверждён гистологическим заключением (93,4 %). Остальным 8 пациентам (6,6 %) выставлен диагноз микро-, макрофолликулярный коллоидный зоб. Данный диагноз во всех случаях был подтверждён путём проведения иммуногистохимического исследования. Выводы. Тонкоигольная аспирационная пункционная биопсия является достоверным методом в постановке диагноза папиллярный рак щитовидной железы (93,4 %). Морфологическое исследование биоптата квалифицированным специалистом минимизирует необходимость в интраоперационной дополнительной экспресс-биопсии узлов. Морфологічне дослідження клітинного складу вузла щитоподібної залози, що отриманий під час тонкоголкової аспіраційної пункційній біопсії, є вирішальним етапом у доопераційній диференційній діагностиці доброякісних і злоякісних вузлів щитоподібної залози. Впровадження тонкоголкової біопсії в медичну практику значно вплинуло на зміну тактики під час лікування вузлових захворювань щитоподібної залози. Натепер тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія набула значного поширення. Мета роботи – встановити вірогідність тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії в установленні діагнозу папілярний рак щитоподібної залози. Матеріали та методи. За період із 2014 по 2016 рік у клініку надійшли 122 пацієнти з попереднім діагнозом папілярний рак щитоподібної залози. Усім пацієнтам на догоспітальному етапі виконували ультрасонографічне дослідження шиї з тонкоголковою аспіраційною пункційною біопсією вузлів щитоподібної залози, а у випадку метастатичного враження – й лімфатичних вузлів. Фарбування мазків здійснювали за методом Романовського–Гімзи з використанням фосфатного буфера, при досягненні рН 6,0–6,3 (оптимальним вважали рН 6,2) та фіксацією в метиловому спирті. Результати. Усім пацієнтам виконали оперативне лікування згідно з протоколом лікування високодиференційованої карциноми щитоподібної залози. Під час установлення попереднього діагнозу Т1 а-вN0M0 хворим виконували тиреоїдектомію, центральну лімфодисекцію, в решті випадків – тиреоїдектомію, центральну та латеральну дирекцію шиї з боку пухлинного процесу. Виконали 46 тиреоїдектомій із центральною лімфодисекцією (37,7 %) та 76 тиреоїдектомій із центральною та однобічною латеральною лімфатичною диcекцією шиї (62,3 %). Згідно з результатами, серед 122 хворих у 114 діагноз папілярний рак щитоподібної залози підтверджений гістологічно (93,4 %). 8 пацієнтам (6,6 %) виставлений діагноз мікро-, макрофолікулярний колоїдний зоб. Цей діагноз у всіх випадках підтверджений імуногістохімічним аналізом. Висновки. Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія є вірогідним методом у встановленні діагнозу папілярний рак щитоподібної залози (93,4 %). Морфологічне дослідження біоптату кваліфікованим спеціалістом мінімізує необхідність у додатковій інтраопераційній експрес-біопсії вузлів. Morphological examination of the cellular composition of the thyroid gland node obtained with fine needle aspiration biopsy is an important stage in the preoperative differential diagnosis of benign and malignant thyroid nodules. At present, fine needle aspiration puncture biopsy has become widespread. The objective of the research: To establish the reliability of fine needle aspiration puncture biopsy in the formulation of a preliminary diagnosis of papillary thyroid cancer. Materials and methods. During the period from 2014 to 2016, the clinic received 122 patients with a preliminary diagnosis of papillary thyroid cancer. All patients in the prehospital stage were subjected to ultrasound examination of the neck with fine needle aspiration puncture biopsy of the thyroid nodules, and in case of metastatic lesions – and lymph nodes. Staining of smears were performed by the method of Romanovsky–Giemsa with phosphate buffer to achieve pH 6.0–6.3 (optimal pH 6.2) and fixation in methanol. Results. All patients underwent surgical treatment according to the protocol of the treatment of highly differentiated thyroid carcinoma. With the preliminary diagnosis T1a-вN0M0, patients underwent thyroidectomy, central lymphatic nodes dissection, in the remaining cases, thyroidectomy, central and lateral lymphatic nodes dissection from the affected side of thyroid gland. We performed 46 thyroidectomies with central lymphatic dissection (37.7 %) and 76 thyroidectomy with central and unilateral lymphatic dissection of the neck (62.3 %). Received results, out of 122 patients, 114 had a diagnosis of papillary cancer, which was confirmed by the histological conclusion (93.4 %). The remaining 8 patients (6.6 %) were diagnosed with micro-macrofollicular goiter. This diagnosis was confirmed in all the cases by immunohistochemical examination. Conclusions. Fine needle aspiration puncture biopsy is a reliable method in diagnosing papillary thyroid cancer (93.4 %). Morphological examination of a biopsy by a qualified specialist minimizes the need for intraoperative additional rapid biopsy of the nodes.