Зміни вегетативної та гормональної регуляції роботи серцево-судинної системи у дітей, хворих на ожиріння, та їх роль у формуванні артеріальної гіпертензії

Abstract

Мета роботи — вивчити вегетативну й гормональну регуляцію функціонування серцево-судинної системи та їх роль у виникненні артеріальної гіпертензії в дітей, хворих на ожиріння. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 62 хворих на ожиріння (середній вік (13,65 ± 0,2) року) та 24 дитини з групи порівняння. В усіх дітей оцінювали варіабельність серцевого ритму, визначали вміст альдостерону та кортизолу в сироватці крові. Результати та обговорення. За результатами аналізу часових і спектральних показників холтерівського моніторування серцевої діяльності встановлено, що розвиток артеріальної гіпертензії супроводжується виснаженням обох ланок вегетативної нервової системи з відносною симпатизацією регуляції серцевого ритму. Означені зміни супроводжувалися підвищенням вмісту альдостерону до (579,3 ± 59,6) пг/мл (р < 0,05) і кортизолу до (279,3 ± 28,9) нг/мл (р < 0,05) у сироватці крові. Висновки. Виснаження обох ланок вегетативної нервової системи на тлі достовірного підвищення вмісту в сироватці крові альдостерону й кортизолу слугувало патогенетичною ланкою розвитку артеріальної гіпертензії в дітей, хворих на ожиріння. Цель работы — изучить вегетативную и гормональную регуляцию функционирования сердечно-сосудистой системы и их роль в возникновении артериальной гипертензии у детей, больных ожирением. Материалы и методы. В исследовании принимало участие 62 больных ожирением (средний возраст (13,65 ± 0,2) года) и 24 ребенка из группы сравнения. У всех детей оценивали вариабельность сердечного ритма, определяли содержание альдостерона и кортизола в сыворотке крови. Результаты и обсуждение. По результатам анализа временных и спектральных показателей холтеровского мониторирования сердечной деятельности установлено, что развитие артериальной гипертензии сопровождается истощением обеих звеньев вегетативной нервной системы с относительной симпатизацией регуляции сердечного ритма. Указанные изменения сопровождались повышением содержания альдостерона до (579,3 ± 59,6) пг/мл (р < 0,05) и кортизола до (279,3 ± 28,9) нг/мл (р < 0,05) в сыворотке крови. Выводы. Истощение обеих звеньев вегетативной нервной системы на фоне достоверного повышения содержания в сыворотке крови альдостерона и кортизола выступало патогенетическим звеном развития артериальной гипертензии у детей, больных ожирением. The aim — to study the autonomic and hormonal regulation of the functioning of the cardiovascular system and their role in causing of arterial hypertension in children with obesity. Materials and methods. The study involved 62 obese children (mean age 13.65 ± 0.2 years old) and 24 children in the comparison group. In all children were evaluated the heart rate variability and the content of aldosterone and cortisol in serum. Results and discussion. According to the analysis of temporal and spectral parameters of cardiac Holter monitoring it have been established that the development of hypertension is accompanied by depletion of both parts of the autonomic nervous system with relative sympathetic activation of heart rate regulation. These changes were accompanied by increased levels of aldosterone up to 579.3 ± 59.6 pg/ml (p < 0.05) and cortisol to 279.3 ± 28.9 ng/ml (p < 0.05) in serum. Conclusions. Depletion of both links of autonomic nervous system on the background of significant increase of serum aldosterone and cortisol was pathogenetic link in the development of arterial hypertension in children with obesity.