Адъювантная химиотерапия при раке желудка

Abstract

Лечение рака желудка остаётся актуальным вопросом онкологии. С целью улучшения результатов практически во всех странах мира рекомендован комбинированный подход к лечению этого заболевания. С середины XX века активно изучается роль адъювантной химиотерапии. В нашем критическом обзоре представлены базовые клинические исследования, посвящённые данной проблеме. Было выяснено, что результаты научных работ, проведённых в США и странах Европы, существенно отличаются от результатов, полученных в Японии и Корее. По данным клинических исследований, адъювантная химиотерапия показала свою эффективность только у пациентов «восточной» популяции с объёмом лимфодиссекции D2. В то же время у пациентов «западной» популяции этот режим химиотерапии оказался неэффективным. При этом в большей части работ из США и стран Европы выполнялся ограниченный объём лимфодиссекции, который в настоящее время является неприемлемым при хирургическом лечении пациентов с резектабельным раком желудка. Актуальным остаётся проведение клинических исследований, посвящённых изучению эффективности адъювантной химиотерапии у пациентов «западного» региона после радикальной операции с D2 лимфодиссекцией. Лікування раку шлунка залишається актуальним питанням онкології. З метою поліпшення результатів лікування раку шлунка комбінований підхід рекомендований практично в усіх країнах світу. Із середини XX століття активно вивчається роль ад’ювантної хіміотерапії під час лікування цього захворювання. У нашому критичному огляді висвітлили базові клінічні дослідження, котрі присвячені цій проблемі. Встановили, що результати досліджень науковців із США і країн Європи суттєво відрізняються від результатів, що отримали вчені Японії та Кореї. За даними клінічних досліджень, ад’ювантна хіміотерапія показала свою ефективність тільки в пацієнтів «східної» популяції з об’ємом лімфодисекціі D2. У пацієнтів «західної» популяції цей режим хіміотерапії виявився неефективним. При цьому в значній частині робіт із США і країн Європи виконувався обмежений обсяг лімфодисекціі, який натепер є неприйнятним при хірургічному лікуванні пацієнтів із резектабельним раком шлунка. На підставі аналізу визначили, що актуальним залишається вивчення ефективності ад’ювантної хіміотерапії в пацієнтів «західного» регіону після радикальної операції з D2 лімфодисекцією. Gastric cancer remains one of the most interesting problem of the oncology. Combined approach is recommended for treatment of gastric cancer patients and it use almost in all countries of the world. The role of adjuvant chemotherapy for patients with gastric cancer discusses since the mid of XX century. Aim. This critical review consider the basic clinical research on this issue. It was found that the results of studies from theUSand European countries differ significantly from the results obtained in the works from Japan and Korea. According to clinical studies, adjuvant chemotherapy has demonstrated its efficacy only in patients ‘eastern’ population with a D2 lymph node dissection. At the same time, this chemotherapy regimen was not effective in patients of ‘Western’ populations. In this case, most of the works from the US and Europe had limited volume of lymph node dissection. Conclusion. It is very important to start new investigations for studying the role of adjuvant chemotherapy for patients from «west» region after radical operation with D2 lymph node dissection.