Зміни варіабельності ритму серця у хворих на артеріальну гіпертензію у процесі амбулаторного лікування

Abstract

Актуальність дослідження варіабельності серцевого ритму у хворих на АГ є зумовленою високим ризиком розвитку ускладнень АГ та особливостями впливу вегетативної нервової системи, оскільки зміни її тонусу не тільки несприятливо впливають на перебіг захворювання, але й підвищують ризик летальних наслідків. З метою підвищення ефективності лікування телмісартаном і бісопрололом хворих на АГ у 35 хворих на артеріальну гіпертензію І та ІІ ступенів в амбулаторних умовах дослідили варіабельність серцевого ритму загальноприйнятими методами. Встановили, що у хворих на АГ І та ІІ ступенів лікування бісопрололом і телмісартаном супроводжувалось істотним зниженням активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи, що свідчило про позитивну корекцію вегетативного дисбалансу та підвищення активності парасимпатичного її відділу і, як наслідок, супроводжувалось істотним зниженням потужності спектра низьких частот симпатичного відділу вегетативної нервової системи стосовно серцевої діяльності та підтверджувалось показником LF/HF, що також свідчило про зниження впливу симпатичної ланки вегетативної нервової системи на діяльність серця та рівень АТ. Актуальность исследования вариабельности сердечного ритма у больных АГ обусловлена высоким риском развития осложнений АГ и особенностями влияния вегетативной нервной системы, поскольку изменения её тонуса не только неблагоприятно влияют на течение заболевания, но и повышают риск летальных исходов. С целью повышения эффективности лечения АГ телмисартаном и бисопрололом у 35 пациентов с артериальной гипертензией I и II степени в амбулаторних условиях было проведено исследование вариабельности сердечного ритма общепринятыми методами. Установлено, что у больных АГ I и II степени лечение бисопрололом и телмисартаном сопровождалось существенным снижением активности симпатического отдела вегетативной нервной системы, что свидетельствовало о положительной коррекции вегетативного дисбаланса и повышении активности парасимпатического её отдела и, как следствие, сопровождалось существенным снижением мощности спектра низких частот симпатического отдела вегетативной нервной системы в отношении сердечной деятельности и подтверждалось показателем LF/HF, что также свидетельствовало о снижении влияния симпатического звена вегетативной нервной системы на деятельность сердца и уровень АД. Actuality of the heart rate variability study in patients with hypertension is underlined with high risk of hypertension complications development and the influence of the autonomic nervous system that changes the tone, affects not only the course of the disease but also increases the risk of death. The aim was to study heart rate variability with conventional methods, in order to increase the efficiency of the hypertension treatment with telmisartan and bisoprolol in 35 patients suffering from high blood pressure with degree I and II in an ambulatory care clinic. Results. It has been proven that the treatment with bisoprolol and telmisartan in patients with hypertension degree I and II is accompanied by a significant reduction of the sympathetic division activity of the autonomic nervous system, indicating positive change of the autonomic imbalance and increased activity of the parasympathetic system, therefore accompanied by significant reduction in the low frequency spectrum of the sympathetic nervous system in relation with the cardiac activity and the confirmed indicators LF / HF.