Діагностика та хірургічне лікування первинного і вторинного гіперпаратиреозу

Abstract

Виявлено високу частоту діагностування первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ) серед групи пацієнтів, що мають різні його клінічні прояви. Виділено нову форму ПГПТ - кардіальну на підставі одержаних даних про високу частоту діагностики ПГПТ у хворих з кальцинозом клапанів серця. Доведено, що скринінгове визначення лише рівня кальціємії не є достатньо адекватним критерієм для діагностики ПГПТ, оскільки підвищення рівня кальцію у разі ПГПТ виявлено лише у 30,9 % пацієнтів. Встановлено, що найбільш інформативний лабораторний показник - це концентрація паратиреоїдного гормону (ПТГ) в крові, підвищення якого відмічено в 98,5 % випадків. Вперше одержано дані про високу частоту асимптомного перебігу ПГПТ і діагностичну цінність ультразвукового дослідження (УЗД), за якого проводиться обов'язкова візуалізація зон типового розташування прищитоподібних залоз (ПЩЗ) під час обстеження пацієнтів з патологією щитоподібної залози (ЩЗ) для виявлення асимптомної форми захворювання. Обгрунтовано доцільність проведення обов'язкової ревізії й огляду ПЩЗ під час виконання оперативного втручання на ЩЗ, що також необхідно для діагностики асимптомної форми ПГПТ. Встановлено, що у 59,1 % випадків у разі ПГПТ має місце сполучене ураження ПЩЗ та ЩЗ.