Порівняльна оцінка впливу 4-[4-оксо-(4Н)-хіназолін-3-іл] бензойної кислоти (сполуки ПК-66) та диклофенаку натрію на перебіг ад’ювантного артриту в щурів

Abstract

У попередніх скринінгових дослідженнях нових похідних 4-оксо(аміно-) хіназоліну було встановлено, що найбільша аналгетична та протизапальна активність на різних моделях болю та запалення притаманна 4-[4-оксо-(4H)-хіназолін-3-іл] бензойній кислоті (сполуці ПК-66). Постало питання дослідити ефективність сполуки лідера (ПК-66) на експериментальній моделі ад’ювантного артриту (АА), яка є найнаближенішою до ревматоїдного артриту (РА) людини. Мета дослідження – порівняти вплив сполуки ПК-66 та диклофенаку натрію на ступінь протизапального, знеболюючого ефектів та безпечності в щурів з ад’ювантним артритом. Лікування щурів з АА сполукою ПК-66, як і диклофенаком натрію, супроводжується достатньо виразними протинабряковим та знеболюючим ефектами. При цьому за ступенем протизапальної дії ПК-66 дещо поступається диклофенаку, переважаючи його в 1,6 разу за показником аналгетичного ефекту. Разом з тим, сполука ПК-66 виявилася більш безпечною речовиною, ніж диклофенак натрію щодо впливу на СОШ. Отримані дані цілком узгоджуються з точкою зору провідних фахівців про те, що нині створення нових нестероїдних протизапальних засобів має бути орієнтовано не стільки на підвищення ефективності, скільки на їхню більшу безпечність.