Діагностика та корекція прихованих вітамін-К-дефіцитних порушень синтезу протромбіну у малюків, які одержують виключно природне вигодовування

Abstract

Робота присвячена дослідженню прихованих вітамін-К-залежних порушень синтезу протромбіну шляхом визначення концентрації в сироватці крові РІVKA-ІІ - протеїну, що виникає при недостатності вітаміну К, та вмісту протромбіну за Квіком (ПТ), протромбінового часу (ПТЧ), міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) в капілярній крові у дітей перших 6 місяців життя, які отримують природне вигодовування, в залежності від віку, профілактичного призначення філокінону після народження та антибактеріального лікування з їх корекцією пробіотичним препаратом В.Clausii. Шляхом анкетування оцінили забезпеченість філокінонами добових дієт матерів-годувальниць. Установлено, що у 71% дітей раннього неонатального періоду, які не отримали вітамін К1 спостерігався вроджений дефіцит вітаміну К (РІVКА-ІІ - 56,6 ± 4,9 Аu/ml), який проходив у дітей в неонатальному періоді після 7 доби життя (РІVKA-ІІ - 33,1±7,8 Аu/ml), незалежно від введення вітаміну К1 після народження. Але повернення дефіциту спостерігалось у дітей, які отримали цефтриаксон (РІVКА-ІІ - 52,74 ± 9,2 Аu/ml). У всіх досліджених дітей МНВ мало однакові показники із медіанами 1,1 од. При аналізі показників ПТЧ дітей І групи, які отримали вітамін К1, медіана дорівнювала 13 (11,8; 15,5) с. У дітей, які не отримали вітамін К1 при народженні, значення ПТЧ були близькими до тих, які отримали вітамін К1 після народження - 12,8 (11,5; 14) с, і перевищували референтне значення. Дослідження ПТЧ у дітей II групи показало, що Ме дорівнює 13,5 (12,2; 16,5) с, а це перевищувало референтне значення. ПТЧ у дітей III групи був найтривалішим - 15,8 (13,1; 18,4) с. У дітей I групи, які отримали та не отримали вітамін К1 медіана значення ПТ за Квіком дорівнювала 84 та 92% відповідно. У II та III групі дітей спостерігались приблизно такі ж самі показники (81 та 86% відповідно, тобто на мінімальних показниках норми). У дітей, які отримали антибактеріальну терапію, показники протромбінового комплексу становили МНВ 1,8 (1,3;8) од., ПТЧ - 22 (15,8;96) с, зі зниженням ПТ до 33 (18; 60)%, що може призвести до розвитку пізньої геморагічної хвороби. Корекція цього стану була проведена препаратом Bacillus clausii. Нормалізація показника ПТ спостерігалась в 11 з 13 випадків, тоді як в групі порівняння таких дітей було 3 з 13 (OR = 18,33; 95 % CI = 3,6 - 447; p=0,003). Результати анкетування 50 жінок-годувальниць довели, що їх раціони не досягають рекомендованого рівня вітаміну К (120 мкг на добу). Лише 14% з них регулярно вживають в їжу продукти з високим вмістом вітаміну К1, але це задовольняє їх фізіологічні потреби лише на 71-83% на добу. Работа посвящена исследованию скрытых витамин-К-дефицитных нарушений синтеза протромбина у детей первых 6 месяцев жизни, которые получают грудное вскармливание. Для решения задач исследования определяли содержание в сыворотке крови PIVKA-II и показателей протромбинового комплекса (ПК) в капиллярной крови у новорожденных после профилактического введения витамина К1. Эти показатели исследовали у здоровых младенцев, а также у детей, которые получили антибактериальную терапию. Установлено, что у 71% детей раннего неонатального периода, не получивших витамин К1, имелся врожденный дефицит этого нутриента. У детей после 8 дней жизни, независимо от профилактической инъекции витамина К, дефицит спонтанно проходил и возобновлялся только у тех, которые получили антибактериальную терапию. Показатели ПК у детей после антибиотикотерапии коррегировали препаратом Bacillus clausii, что привело к полной нормализации протромбина по Квику, в отличие от детей, которые не получили этот препарат. По результатам анкетирования 50 женщин-кормилиц обнаружено, что у 86% случаев их рационы дефицитны по рекомендованному уровню потребления витамина К. The work is devoted to the study of latent vitamin K-deficiency disorders of prothrombin synthesis in children of the first 6 months of life who receive breastfeeding. To solve the research problems the content of PIVKA-II in blood serum and indicators prothrombin complex in capillary blood in newborns after prophylactic administration of vitamin K were determined. These indicators were determined in healthy infants and in those received antibiotic therapy. The questionnaire assessed the supply of daily rations of nursing mothers with filoqinones. It was found that 71% of children of the early neonatal period who did not receive vitamin K1 had a congenital deficiency of this nutrient. In children aged more than 8 days, regardless of receiving or not receiving vitamin K, the deficiency disappeared spontaneously and recurred only in those children who received antibiotic therapy. The PC indicators in children after antibiotic therapy were corrected with Bacillus clausii, which led to a complete normalization of prothrombin by Quick, as opposed to children who did not receive this drug. According to the questioning results of 50 breastfeeding women, it was found that in 86% of cases they were deficient in the recommended level of intake of vitamin K.