Вплив поліморфізму гену ІЛ-17 (rs 612242) на перебіг хронічного гепатиту С, ефективність противірусної терапії та динаміку вмісту ІЛ-17 в сироватці крові залежно від результатів лікування

Abstract

В роботу було включено 83 хворих на ХГС, які отримали курс ПВТ за схемою peg-IFNα+RBV+SOF в рамках виконання Державної програми. Показано, що генотип СС поліморфізму гену ІЛ-17 (rs 612242) має високий шанс впливу на хронізацію гепатиту С (0,940 проти 0,700, χ2=9,71, OR=6,69, 95% CI=1,79-24,93), проте не впливає на рівень підвищення ІЛ-17 в сироватці крові, вірусне навантаження та ступінь виразності морфологічних змін в печінці за результатами неінвазивних тестів (р>0,05). Поліморфізм гену ІЛ-17 (rs 612242) має певний вплив на ефективність ПВТ за схемою peg-IFNα+RBV+SOF. За наявності G-алелю (CG/GG-генотипи) всі хворі відповіли формуванням СВВ24, тоді як серед пацієнтів з генотипом СС відповіли на лікування формуванням СВВ 24 лише 87,2 %. Відсутність вірусологічної відповіді на ПВТ за схемою peg-IFNα+RBV+SOF асоціюється з генотипом СС поліморфізму гену ІЛ-17 (rs 612242) та вищою активністю АлАТ в сироватці крові, що підтверджується ранговою кореляцією між рівнем активності некрозо-запального процесу і результативністю ПВТ як на момент завершення лікування (τ=-0,20, р=0,008), так і на момент оцінки формування СВВ 24 (τ=-0,21, р=0,004). Проведення ПВТ супроводжується зниженням вмісту ІЛ-17 в сироватці крові (р<0,05) у хворих на ХГС із нормалізацією за умов досягнення СВВ 24. За наявності СС-генотипу та відсутності формування СВВ 24 вміст ІЛ-17 в сироватці крові залишається вище, ніж у здорових осіб (р<0,05). В работу было включено 83 больных ХГС, которые получили курс ПВТ по схеме peg-IFNα+RBV+SOF в рамках выполнения Государственной программы. Было показано, что генотип СС полиморфизма гена ИЛ-17 (rs 612242) имеет высокий шанс влияния на хронизацию гепатита С (0,940 против 0,700, χ2=9,71, OR=6,69, 95% CI=1,79-24,93), хотя не влияет на уровень ИЛ-17 в сыворотке крови, вирусную нагрузку и степень выраженности морфологических изменений в печени по результатам неинвазивных тестов (р>0,05). Полиморфизм гена ИЛ-17 (rs 612242) имеет некоторое влияние на эффективность ПВТ по схеме peg-IFNα+RBV+SOF. При наличии G-аллеля (CG/GG-генотипы) все больные ответили формированием СВО24, тогда как среди пациентов с генотипом СС ответили на лечение формированием СВО24 только 87,2%. Отсутствие вирусологического ответа на ПВТ по схеме peg-IFNα+RBV+SOF ассоциируется с генотипом СС полиморфизма гена ИЛ-17 (rs 612242) и более высокой активностью АлАТ в сыворотке крови, что подтверждается ранговой корреляцией между уровнем активности некрозо-воспалительного процесса и результативностью ПВТ как на момент завершения лечения (τ=-0,20, р=0,008), так и на момент оценки формирования СВО24 (τ=-0,21, р=0,004). Проведение ПВТ сопровождается снижением содержания ИЛ-17 в сыворотке крови (р<0,05) у больных ХГС с нормализацией при условии достижения СВО24. При наличии СС-генотипа и отсутствии формирования СВО24 содержание ИЛ-17 в сыворотке крови остается выше, чем у здоровых людей (р<0,05). Th e study included 83 patients with chronic hepatitis C who received a course of antiviral therapy according to the peg-IFNα+RBV+SOF regimen as part of the State Program. It was shown that the CC genotype of IL-17 gene polymorphism (rs 612242) has a high chance of infl uencing hepatitis C chronicity (0.940 vs 0.700, χ2=9.71, OR=6.69, 95% CI=1.79-24.93), although it does not aff ect the level of IL-17 in the blood serum, the viral load and the severity of morphological changes in the liver according to the results of non-invasive tests (p>0.05). IL-17 gene polymorphism (rs 612242) has some infl uence on the eff ectiveness of antiviral therapy according to the peg-IFNα+RBV+SOF regimen. In the presence of the G allele (CG/GG genotypes), all patients responded with the formation SVR 24, while among patients with the CC genotype only 87.2% responded to treatment with the formation SVR 24. Th e absence of a virological response to antiviral therapy according to the peg-IFNα+RBV+SOF regimen is associated with the CC genotype of the IL-17 gene polymorphism (rs 612242) and higher serum ALT activity, which is confi rmed by the rank correlation between the level of the necrosis-infl ammatory process activity and the eff ectiveness of antiviral therapy both at the time of completion of treatment (τ = -0,20, p=0,008) and at the time of assessing the formation of SVR 24 (τ = -0.21, p=0,004). Conducting antiviral therapy is accompanied by a decrease in the content of IL-17 in the blood serum (p<0.05) in patients with chronic hepatitis C with normalization, provided SVR 24. If there is a CC genotype and no formed SVR 24, the content of IL-17 in blood serum remains higher than in healthy people (p<0.05).