Аналіз перебігу недрібноклітинного раку легені III-IV стадій при застосуванні високодозової антиестрогенної терапії в комплексному хіміопроменевому лікуванні хворих

Abstract

З метою покращення результатів лікування недрібноклітинного раку легенів III–IV стадій шляхом призначення високодозової тамоксифенотерапії в комбінації зі стандартними схемами лікування з урахуванням імуногістохімічного профілю пухлини обстежили та пролікували 191 пацієнта. За допомогою імуногістохімічного методу у тканині недрібноклітинного раку легені III–IV стадій встановили низьку експресію рецепторів естрогену α і прогестерону (1,7%) та доволі високу експресію рецепторів естрогену β (50,8%). Поділ пацієнтів на групи з наявністю або відсутністю рецепторів естрогену β дав змогу клінічно показати різні механізми дії та можливості застосування антиестрогенної терапії в комплексному лікуванні занедбаного недрібноклітинного раку легенів. Виявили, що ефективність лікування та загальна виживаність хворих, яким до стандартних схем лікування додавали високі дози тамоксифену, є значно кращими (однорічна виживаність та медіана виживаності – 48,9% та 12 місяців відповідно), ніж у пацієнтів, які отримували тільки стандартне консервативне протипухлинне лікування (однорічна виживаність та медіана виживаності – 28,2% та 9 місяців відповідно). Це свідчить про антиестрогенну дію тамоксифену та негормональні механізми його протипухлинної дії. С целью улучшения результатов лечения немелкоклеточного рака легких III–IV стадий путем назначения высокодозной тамоксифенотерапии в комбинации со стандартными схемами лечения и учитывая иммуногистохимический профиль опухоли обследовали и пролечили 191 пациента. С помощью иммуногистохимического метода в ткани немелкоклеточного рака легкого III–IV стадий установлена низкая экспрессия рецепторов эстрогена α и прогестерона (1,7%) и достаточно высокая экспрессия рецепторов эстрогена β (50,8%). Разграничение пациентов на группы с наличием или отсутствием рецепторов эстрогена β позволило клинически показать различные механизмы действия и возможности применения антиэстрогенной терапии в комплексном лечении запущенного немелкоклеточного рака легких. Показано, что эффективность лечения и общая выживаемость больных, которым к стандартным схемам лечения добавляли высокие дозы тамоксифена, значительно лучше (одногодичная выживаемость и медиана выживаемости – 48,9% и 12 месяцев соответственно), чем у пациентов, получавших только стандартное консервативное противоопухолевое лечение (одногодичная выживаемость и медиана выживаемости – 28,2% и 9 месяцев соответственно). Это свидетельствует об антиэстрогенном действии тамоксифена и о негормональных механизмах его противоопухолевого действия. Aim. To analyze the advanced non-small cell lung cancer course during high dose antiestrogen therapy use in complex chemoradiotherapy treatment of patients. Methods and results. With the help of immunohistochemcial method the low expression of estrogen α and progesteron (1.7%) receptors but rather high expression of estrogen β receptors (50.8%) were established. Separation of patients into the groups with the presence or absence of estrogen β receptors allowed to show in clinical terms different mechanisms of action and the possibility of antiestrogen therapy use in the treatment of advanced non-small cell lung cancer. Conclusion. Effectiveness of treatment and overall survival were shown to be statistically better in patients who received high doses of tamoxifen in addition to standard treatment regimens (one-year and median survival – 48.9% and 12 months, respectively) than in patients who received only standard conservative anticancer treatment (one-year and median survival – 28.2% and 9 months, respectively), which was caused by the antiestrogenic effect of tamoxifen and its non-hormonal mechanisms of antitumor action.