Вплив хронічної серцевої недостатності на коректність оцінки тяжкості симптоматики хронічного обструктивного захворювання легень

Abstract

Мета роботи. Оцінити вплив супутньої хронічної серцевоїн едостатності (ХСН) наоцінкутяжкостісимптоматикитакоректністькласифікаціїхронічногообструктивногозахворюваннялегень (ХОЗЛ). Матеріали та методи. Крос-секційне дослідження, котре включало 177 осіб із ХОЗЛі супутніми серцево-судинними захворюваннями. Усім хворим виконали спірометрію, рентгенографію органів грудної клітини, ехокардіографію, здійснили анкетування за допомогою валідизованих опитувальників (ТестоцінкиХОЗЛ (ТОХ), Шкала тривоги і депресії HADS). За допомогою множинної регресії встановлювали зважений вплив наявності ХСН на викривлення оцінок за ТОХ і відповідну некоректну класифікацію тяжкості ХОЗЛ. Результати. Встановлено, що наявність супутньої ХСН призводить до збільшення оцінок за ТОХ на 3,29 бала, 95% ДІ [1,71–5,02]. У загальній когорті хворих із ХОЗЛ після корекції рівня ТОХ на наявність ХСН 15,5% хворих групи В були рекласифіковані у групу А і 4,3% хворих групи D – у групу C. Серед хворих на ХОЗЛ у поєднанні з ХСН відсоток хворих, в яких переглянуто класифікацію ХОЗЛ-специфічного стану здоров’я, становить 32,1% і 7,9% відповідно. Висновки. Наявність супутньої ХСН здатна суттєво змінити коректність оцінювання інтенсивності симптоматики ХОЗЛ, хворобоспецифічного стану здоров’я та класифікації тяжкості ХОЗЛ. Цель работы. Оценить влияние сопутствующей хронической сердечной недостаточности (ХСН) на оценку тяжести симптоматики и корректность классификации хронического обструктивного заболевания лёгких (ХОЗЛ). Материалы и методы. Кросс-секционное исследование, которое включало 177 пациентов с ХОЗЛ и сопутствующими сердечно-сосудистыми заболеваниями. Всем больным выполнялись спирометрия, рентгенография органов грудной клетки, эхокардиография, анкетирование с помощью валидизированных опросников (Тест оценки ХОЗЛ (ТОХ), Шкала тревоги и депрессии HADS). С помощью множественной регрессии устанавливали взвешенное влияние наличия ХСН на искажение оценок ТОХ и соответствующую некорректную классификацию тяжести ХОЗЛ. Результаты. Установлено, что наличие сопутствующей ХСН приводит к увеличению оценок ТОХ на 3,29 балла, 95% ДИ [1,71–5,02]. В общей когорте больных с ХОЗЛ после коррекции уровня ТОХ с учётом наличия ХСН 15,5% больных группы В были реклассифицированы в группу А и 4,3% больных группы D были реклассифицированы в группу C. Среди больных ХОЗЛ в сочетании с ХСН процент больных, у которых были пересмотрены классификации ХОЗЛ-специфического состояния здоровья, составляет 32,1% и 7,9% соответственно. Выводы. Наличие сопутствующей ХСН способно существенно изменить корректность оценки интенсивности симптоматики ХОЗЛ, болезненно-специфического состояния здоровья и классификации тяжести ХОЗЛ. Aim.To evaluate the impact of comorbid chronic heart failure (CHF) on the severity of symptoms and correctness of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) classification. Materials and methods. Cross-sectional study included 177 patients with COPD and concomitant cardiovascular diseases. All patients were undergone spirometry, chest radiography, echocardiography, validated questionnaires (COPD assessment test (CAT), Hospital anxiety and depression scale (HADS)). Multiple regression was used to establish adjusted impact of CHF presence on CAT scores and COPD severity misclassification. Results. It was established that the presence of comorbid CHF increases CAT score by 3.29, 95% CI [1.71–5.02] points. In the overall cohort of COPD patients CAT scores adjustment for the presence of CHF has resulted in reclassification of 15.5% of patients from group B to group A, and 4.3% of patients from group D to group C. Among selective patients with COPD and CHF the rate of revised classification constituted 32.1% and 7.9%, respectively. Conclusion. The presence of comorbid CHF is able to significantly change the correct assessment of the intensity of COPD symptoms, disease-specific health status and classification of COPD severity.