Клініко-лабораторна характристика хворих на хронічний гепатит В залежно від рівня вірусного навантаження

Abstract

Щорічно вірусом гепатиту В (HBV) інфікуються більше 50 млн людей та близько 2 млн вмирають від захворювань печінки, асоційованих з HBV-інфекцією. Ризик розвитку цирозу печінки та гепатоцеллюлярної карциноми при природному перебігу ХГВ має пряму залежність від вірусного навантаження. Тактика спостереження та вирішення питання щодо призначення противірусного лікування хворим на ХГВ залишається складним питанням. EuropeanAssociationfortheStudyoftheLiver (2012) рекомендує призначати противірусне лікування лише пацієнтам, які мають вірусне навантаження >2000 IU/ml, ознаки тяжкої запальної активності патологічного процесу в печінці та/або підвищення рівня АлАТ вище за верхню межу норми. Мета роботи – проаналізувати клініко-лабораторні особливості ХГВ залежно від рівня вірусного навантаження. Матеріал та методи. Під спостереженням було 286 дорослих хворих на ХГВ в гепатологічному центрі КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня ЗОР». Чоловіків було 163, жінок – 123.Всім пацієнтам проведено визначення кількості HBV-DNA в крові методом полімеразної ланцюгової реакції, активності АлАТ в сироватці крові. У 213 пацієнтів досліджено в крові HBeAg, у 34 хворих оцінена ступінь виразності фіброзу печінки неінвазивними методами. Залежно від рівня вірусного навантаження хворі на ХГВ були розділені на групи: I група – 132 пацієнти з рівнем HBV-DNA> 2000 IU/ml; II група – 154 хворих з вірусним навантаженням HBV-DNA< 2000 IU/ml. Статистичну обробку отриманих результатів досліджень здійснювали в програмах «Excel» й «STATISTICA® forWindows 10.0». Для оцінки достовірності різниці ознак між двома вибірками застосовували: критерій Манна-Уітні для кількісних ознак, та метод хі-квадрат (χ²) – для якісних ознак.