Отдаленные результаты эндоваскулярного хирургического лечения интракраниальных аневризм в геморрагический период

Abstract

проанализировать отдаленные результаты эндоваскулярной эмболизации мешотчатых аневризм у пациентов, прооперированных в геморрагический период. Материалы и методы. Проанализированы результаты хирургического лечения 120 пациентов с интракраниальными аневризмами, прооперированных в геморрагический период на базе нейрохирургического отделения Запорожской областной клинической больницы в 2008– 2015 гг. с применением эндоваскулярной эмболизации отделяемыми спиралями. Все пациенты прошли стандартное ангиографическое послеоперационное обследование через 3 мес и 1 год после операции. Результаты. Разрыв аневризмы в 61 (50,83 %) наблюдении проявился изолированным субарахноидальным кровоизлиянием, в 59 (49,17 %) — субарахноидальным кровоизлиянием с паренхиматозным или вентрикулярным компонентом. Реконструктивные оперативные вмешательства выполнены во всех случаях. Степень инициальной окклюзии аневризм: тотальная окклюзия — 96 (80 %) случаев, остаточная шейка — 22 (18,4 %), частичная окклюзия — 2 (1,6 %). Через 3 мес в 2,5 % случаев выявлена частичная реканализация полости аневризмы, в 85,7 % — тотальная окклюзия, в 14,3 % — окклюзия c остаточной шейкой, через 1 год в 86,5 % случаев — тотальная окклюзия, в 13,5 % — c остаточной шейкой. Смертность составила 11,6 %. Выводы. Эндоваскулярная эмболизация внутричерепных аневризм — один из эффективных методов профилактики повторного аневризматического интракраниального кровоизлияния. Тяжесть соматического состояния, сроки Oперативного вмешательства в геморрагический период, анатомия магистральных артерий шеи и «материнских» артерий не являются лимитирующим фактором при выборе эндоваскулярной технологии лечения, однако обусловливают вероятность неблагоприятного исхода заболевания. Применение протекционных стентов позволяет добиться радикальной окклюзии аневризм с широкой шейкой. Проаналізувати віддалені результати ендоваскулярної емболізації мішкоподібних аневризм у пацієнтів, прооперованих у геморагічний період. Матеріали та методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 120 пацієнтів з інтракраніальними аневризмами, прооперованих у геморагічний період на базі нейрохірургічного відділення Запорізької обласної клінічної лікарні у 2008–2015 рр. із застосуванням ендоваскулярної емболізації відокремлюваними спіралями. Усі пацієнти пройшли стандартне ангіографічне післяопераційне обстеження через 3 міс та 1 рік після операції. Результати. Розрив аневризми в 61 (50,83 %) спостереженні виявився ізольованим субарахноїдальним крововиливом, у 59 (49,17 %) — субарахноїдальним крововиливом з паренхіматозним або вентрикулярним компонентом. Реконструктивні оперативні втручання виконано в усіх випадках. Ступінь ініціальної оклюзії аневризм: тотальна оклюзія — 96 (80,0 %) випадків, залишкова шийка — 22 (18,4 %), часткова оклюзія — 2 (1,6 %). Через 3 міс у 2,5 % випадках виявлено часткову реканалізацію порожнини аневризми, у 85,7 % — тотальну оклюзію, у 14,3 % — оклюзію із залишковою шийкою, через 1 рік у 86,5 % — тотальну оклюзію, у 13,5 % — із залишковою шийкою. Смертність становила 11,6 %. Висновки. Ендоваскулярна емболізація внутрішньочерепних аневризм — один з ефективних методів профілактики повторного аневризматичного інтракраніального крововиливу. Тяжкість соматичного стану, терміни оперативного втручання в геморагічний період, анатомія магістральних артерій шиї та «материнських» артерій не є лімітуючим чинником при виборі ендоваскулярної технології лікування, проте зумовлюють імовірність несприятливого розвитку захворювання. Застосування протекційних стентів дає змогу досягти радикальної оклюзії аневризм із широкою шийкою. to analyze long-term results of endovascular embolization of saccular aneurysms in patients operated on at the hemorrhagic period. Materials and methods. The results of surgical treatment of 120 patients with intracranial aneurysms which were operated in hemorrhagic period on the basis of the neurosurgery department of Zaporizhzhya Regional Hospital in 2008–2015, using detachable coils endovascular embolization are analysed. All patients underwent standard postoperative angiographic follow-up at 3 months and 1 year after surgery. Results. Aneurysm rupture in the 61 (50.83 %) cases manifested isolated subarachnoid hemorrhage, in 59 (49.17 %) — subarachnoid hemorrhage with parenchymal or ventricular component. Reconstructive surgery performed in all cases. The extent of initial occlusion of aneurysms: total occlusion — 96 (80.0 %) cases, the residual neck — 22 (18.4 %), partial occlusion— 2 (1.6 %). Analysis revealed after 3 months in 2.5 % cases partial recanalization of the aneurysm cavity, in 85.7 % — total occlusion, in 14.3 % — residual neck occlusion, after 1 year in 86.5 % — total occlusion, in 13.5 % — with residual neck. The mortality rate was 11.6 %. Conclusions. Endovascular embolization of intracranial aneurysms is one of the most effective methods of preventing aneurysmal intracranial hemorrhage. The severity of the physical condition, the timing of surgery in hemorrhagic period, the anatomy of the main arteries of the neck and «parent» arteries is not a limiting factor when choosing endovascular technology, but determine the likelihood of an unfavorable outcome. Application remodeling stent allows to attain a radical occlusion of aneurysms with wide neck.