Патогенетичне обґрунтування оптимізації лікування хворих на мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень

Abstract

поліхіміотерапії у хворих на мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень. Вивчення у хворих на мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень імунологічних, біохімічних та вегетативних змін дозволило встановити патогенетичні механізми тяжкого перебігу захворювання та визначити обсяг додаткового патогенетичного лікування, спрямованого на корекцію цих змін (імуномодулятор глутаміл-цистеїніл-гліцин динатрію, анксіолітика мебікар, цитопротектор пропіонату дигідрат). Корекція імунологічних змін, вегетативних порушень та змін пероксидного окислення білків з усуненням вторинної ендогенної інтоксикації методами додаткового патогенетичного лікування у хворих на мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень дозволяє підвищити ефективність лікування на 23,1 % та покращити переносимість поліхіміотерапії за рахунок профілактики або зменшення/усунення побічних реакцій внаслідок дії протитуберкульозних препаратів, кількість яких достовірно зменшується у 2,9 разу. The dissertation focuses on the improvement of efficiency and tolerance to multi-agent chemotherapy in patients with multidrug-resistant destructive pulmonary tuberculosis. The study of immunologic, biochemical and autonomic changes in patients with multidrug-resistant destructive pulmonary tuberculosis has allowed determining the pathogenetic mechanisms of a severe disease progress and defining the extent of the additional pathogenetic treatment seeking to correct these changes (immune response-modulating agent for Glutamyl-Cysteinyl-Glycinum Dinatrium, Mebicar anxiolytic medication, Propionate Dihydrate cytoprotective agent). The correction of immunologic changes, autonomic disorders and modifications of protein peroxide oxidation with a secondary endogenous intoxication eliminated through additional pathogenetic treatment in patients with multidrug-resistant destructive pulmonary tuberculosis allows improving the treatment efficiency by 23,1 % and tolerance to multi-agent chemotherapy due to preventive measures or decrease/elimination of the side reactions caused by antituberculous drugs, the number of which has reasonably decreased by 2.9 times