Десятирічний досвід проведення цистектомії з формуванням ортотопічного сечового резервуару у пацієнтів з локалізованим та метастатичним раком сечового міхура

Abstract

Ціль. Оцінка клініко-патологічних і функціональних результатів радикальної цистектомії (РЦЕ) з формуванням ортотопічного сечового резервуару за Padova, Studer, Hautmann, Abol-Enein Ghoneim. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних 106 пацієнтів з уротеліальною карциномою сечового міхура (патогістологічні стадії Т1-Т4), яким в період з 2008 по 2018 рр. на базі урологічного відділення Запорізького регіонального протипухлинного центру було проведено радикальну цистектомію з одномоментною ілеоцистопластикою. Пацієнти відрізнялися за віком, статтю, індексом маси тіла, тривалістю операції, терміном шпиталізації, визначеною крововтратою, ранніми (30 днів) та пізніми (12 місяців) післяопераційними ускладненнями і функціональними результатами. Всі пацієнти були розподілені на групи за методикою проведеної операції. Післяопераційна летальність була визначена як смерть впродовж 30 днів після оперативного втручання. Якість життя пацієнтів оцінювали за допомогою індексу раку сечового міхура (Bladder Cancer Index) та модифікованого опитувача Functional Assessment of Cancer Therapy - Vanderbilt Cystectomy Index (FACT-VCI). Статистичний аналіз було проведено за допомогою програм Statistica 13.3 та Microsoft Excel. Аналіз виживаності за роками проводили за методикою Kaplan-Meier. Вірогідність статистичної похибки у всіх випадках складала < 5% (показник значущості p < 0,05). Результати. Середня тривалість операції при формуванні резервуару за Studer складала 260 хв., Hautmann – 400 хв., Abol-Enein Ghoneim – 550 хв., Padova – 242 хв., (табл. 4). Об’єм крововтрати становив 700±150 мл для Hautman, 600±300 мл для Studer, 550±200 мл для Abol-Enein Ghoneim та 550±100 мл для Padova. В ранньому післяопераційному періоді у 24 пацієнтів виникло 30 ускладнень (23%), серед них за класифікацією Clavien-Dindo 16 (31%) належали до І-ІІ ступеню та 14 (28%) до ІІІ-ІV ступеню. В структурі ускладнень переважали пієлонефрит (7/6,6%), неспроможність міжкишкового анастомозу (6/5,6%) та уретерогідронефроз (3/2,8%). Пізні післяопераційні ускладнення виникли у 21 (19,8%) пацієнтів, з них 8/7,5% випадків стриктури уретерорезервуароанастомозу, що потребували оперативного лікування. При застосуванні методики Studer виникло (35/72,9%) ускладнень, Hautmann – 2/66%; Abol-Enein Ghoneim – 1/50%; Padova – 12/22%. Впродовж перших двох років після РЦЕ померли 13 (12,3%) пацієнтів. За час дослідження з-під спостереження вийшли 11 (10,4%) пацієнтів. Віддалене метастазування встановлене у 14 (13,2%) із середнім терміном виникнення 11,5±1,2 місяці. Загальна та канцерспецифічна п’ятирічна виживаність у пацієнтів після РЦЕ з ілеоцистопластикою складала 69% та 86% відповідно. Через 6 місяців після операції денна континенція сечі збережена у 61,3%, через рік у 82,6% та через 5 років у 93% пацієнтів. Повна нічна континенція покращилася з 28,6% у 6 місяців до 43,2% протягом 3-х років спостереження. Заключення. Радикальна цистектомія з формуванням ортотопічного сечового резервуару – це тривале і складне оперативне втручання, яке пов’язане з виникненням ускладнень як загальнохірургічних, так і пов’язаних з методом деривації сечі. Застосування методики Padova дозволяє скоротити тривалість операції та об’єм крововтрати, пов’язане з нижчою частотою виникнення післяопераційних ускладнень та дозволяє зберегти якість життя пацієнтів.