Залежність перебігу вітряної віспи у дорослих від генетичного поліморфізму гену інтерлейкіну-10 (rs 1800872)

Abstract

Вступ. Захворювання на вітряну віспу є актуальною проблемою теперішнього часу. В Україні реєструється близько 120-150 тисяч випадків захворювання на вітряну віспу щорічно. У Запорізькій області цей показник становить 503,47 на 100 тис. населення. Особливість вітряної віспи у дорослих визначається тяжким перебігом захворювання з вираженим синдромом інтоксикації, рясною поліморфною висипкою, ранньою пустулізацією та формуванням різноманітних ускладнень. Ризик розвитку ускладнень та летального завершення хвороби у дорослих хворих у 25 разів вищий, ніж у дітей, а смертність від пневмонії сягає 10%. Останнім часом спостерігається зростання захворюваності на вітряну віспу серед дорослих імунокомпетентних осіб. У зв’язку з цим, особливу увагу звернуло на себе вивчення патогенетичних аспектів захворювання. Відомо, що тяжкий перебіг вітряної віспи у дорослих пов’язано з редукованою Т-клітинною відповіддю проти вірусу, внаслідок чого має місце високе вірусне навантаження. Проте на сьогодні відомо, що активність імунної відповіді пов’язана з поліморфізмом генів, що кодують цитокіни. Роль поліморфізму генів цитокінів в перебігу герпесвірусних інфекцій інтенсивно вивчається. Особливу увагу звертає на себе вивчення генетичного поліморфізму ІЛ-10 у дорослих хворих на вітряну віспу. Мета дослідження – зьясувати роль поліморфізму гену інтерлейкіну-10 (rs 1800872) в перебігу вітряної віспи у дорослих. Матеріал і методи. В дослідження включено 50 дорослих хворих на вітряну віспу та 40 здорових осіб. Вік хворих коливався в межах від 18 до 49 років. Серед госпіталізованих чоловіків було 34 (68,0 %), жінок – 16 (32,0 %). Тяжкість перебігу захворювання визначали на підставі виразності інтоксикаційного синдрому, тривалості і поширеності висипу, наявності або відсутності ускладнень. Визначення однонуклеотидного поліморфізму гену інтерлейкіна-10 (rs 1800872) проводили методом полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі CFX-96 Touch (BIO-RAD, США), використовуючи набори NP-512-100 (РФ). Статистичну обробку даних здійснювали з використанням сформованої бази даних пацієнтів в програмі «STATISTICA for Windows 13» (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Для порівняння частот алелей між різними групами використовували метод χ2. Достовірно значущими вважали відмінності при р<0,05.