Асоціація наближеного прогнозу пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та маркерів порушення функції тубуло-інтерстицію нирок

Abstract

Мета роботи – дослідити зміни глюкозо-калієвого відношення та вмісту сироваткового натрію у хворих на ХСН ішемічного ґенезу зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка та з’ясувати їхній вплив на несприятливі серцево-судинні події протягом одного року спостереження. Матеріали і методи. До дослідження залучено 57 хворих (чоловіків – 43,9 % (n = 25); жінок – 56,1 % (n = 32)) на ХСН ішемічного ґенезу, II А–Б стадії, II–IV ФК за NYHA; 49,1 % (n = 28) – із синусовим ритмом, 50,9 % (n = 29) – із фібриляцією передсердь. Пацієнти з синусовим ритмом і фібриляцією передсердь зіставні за віком (р = 0,968), зростом (р = 0,167), масою тіла (р = 0,539), індексом маси тіла (р = 0,774), площею поверхні тіла (р = 0,296). ГКВ у сироватці крові обраховували шляхом ділення рівня глюкози на показник калію. Здійснили ROC-аналіз і логістичний регресійний аналіз. Результати. За даними уніваріантної регресивної моделі, підвищення ГКВ понад 1,1697 збільшувало кількість несприятливих серцево-судинних подій на кінець першого року спостереження в 11,15 раза (95 % ДІ 1,33– 93,50, р = 0,0048), а зменшення вмісту натрію нижче за 142,2 ммоль/л підвищувало кількість несприятливих серцево-судинних подій у 5,14 раза (95 % ДІ 1,0027–26,3538, р = 0,03). Поєднання в мультиваріантній моделі логістичної регресії (р = 0,0019) цих біомаркерів потенціює відносний ризик несприятливих серцево-судинних подій у хворих на ХСН впродовж одного року спостереження через ГКВ в 11,69 раза (95 % ДІ 1,3538–100,9866, р = 0,025) та сироваткового натрію в 5,45 раза (95 % ДІ 1,0046–29,5986, р = 0,049). The aim. To investigate changes in the glucose-potassium ratio and serum sodium content in patients with chronic heart failure of ischemic origin and preserved left ventricular ejection fraction, and to determine their impact on adverse cardiovascular events during one year of follow-up. Materials and methods. This study included 57 patients (43.9 % men, n = 25; 56.1 % women, n = 32) with ischemic CHF, stage II A–B, II–IV functional class per NYHA. Among them, 49.1 % (n = 28) had sinus rhythm, and 50.9 % (n = 29) had atrial fibrillation. Patients with sinus rhythm and atrial fibrillation were comparable in age (p = 0.968), height (p = 0.167), weight (p = 0.539), BMI (p = 0.774), and body surface area (p = 0.296). The serum glucose-potassium ratio (GPR) was calculated by dividing the serum glucose level by the serum potassium level. ROC analysis and logistic regression were performed. Results. Univariate regression analysis demonstrated that an increase in the GPR above 1.1697 was associated with an 11.15-fold increase in the risk of adverse cardiovascular events at the end of the first year of follow up (95 % CI: 1.33–93.50, p = 0.0048). A decrease in serum sodium level below 142.2 mmol/L increased the risk of adverse events by 5.14 times (95 % CI: 1.0027–26.3538, p = 0.03). In a multivariate logistic regression model (p = 0.0019), the combination of elevated GPR and reduced serum sodium potentiated the relative risk of adverse cardiovascular events. GPR increased the risk 11.69-fold (95 % CI: 1.3538–100.9866, p = 0.025), while serum sodium contributed to a 5.45-fold increase (95 % CI: 1.0046–29.5986, p = 0.049).