Dynamics of parameters of proinfl ammatory activation in patients with hypertension under infl uence of candesartan therapy

Abstract

Aim. Proinfl ammatory activation is one of the possible pathogenetic mechanisms of formation and progression of hypertension. 107 patients with essential hypertension (EH) II stage was included into the study of the pro-infl ammatory activation. Methods and results. Levels of C-reactive protein (CP), α-tumor necrosis factor (α-TNF) and soluble form of intercellular adhesion molecule-1 (sICAM-1) in the serum were studied by ELISA before and after 12 weeks of treatment with candesartan. 31 healthy subjects were included in the control group. It is found that C-reactive protein in 5,18 times (p<0,05), α-tumor necrosis factor on the 39,04% (p<0,05) and sICAM-1 to 41, 87% (p<0,05) higher in hypertensive patients with stage II than those of the control group. Signifi cant reductions of CRP in the blood serum by 70,33%, α-TNF – by 19,94% and sICAM-1 in serum by 18,46% compared to baseline (p<0,05) were found under the infl uence of candesartan therapy. Conclusion. These data indicate the presence of activation of proinfl ammatory processes in hypertensive patients with signifi cant progression according to the degree of blood pressure and additional anti-infl ammatory properties of candesartan. Прозапальна активація є одним із можливих патогенетичних механізмів становлення і прогресування артеріальної гіпертензії. З метою дослідження прозапальної активації у 107 хворих на гіпертонічну хворобу II стадії імуноферментним методом вивчили рівень С-реактивного протеїну, α-фактора некрозу пухлини та розчинної форми міжклітинної молекули адгезії-1 у сироватці крові до і після 12 тижнів терапії кандесартаном. Виявили, що у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії рівень С-реактивного протеїну в 5,18 раза (p<0,05), α-фактору некрозу пухлини на 39,04% (p<0,05) та розчинної форми міжклітинної молекули адгезії-1 на 41,87% (p<0,05) вище у порівнянні з особами групи контролю. Після терапії кандесартаном виявили достовірне зменшення вмісту С-реактивного протеїну в сироватці крові на 70,33%, α-фактора некрозу пухлини – на 19,94%, розчинної форми міжклітинної молекули адгезії-1 у сироватці крові на 18,46% у порівнянні з вихідними показниками (р<0,05). Результати свідчать про активацію прозапальних процесів у хворих на гіпертонічну хворобу із суттєвим прогресуванням відповідно до зростання рівня артеріального тиску, а також про додаткові протизапальні властивості кандесартану. Провоспалительная активация – один из возможных патогенетических механизмов становления и прогрессирования артериальной гипертензии. С целью исследования провоспалительной активации у 107 больных гипертонической болезнью II стадии иммуноферментным методом изучен уровень С-реактивного протеина, α-фактора некроза опухоли и растворимой формы межклеточной молекулы адгезии-1 в сыворотке крови до и после 12 недель терапии кандесартаном. Установлено, что у больных гипертонической болезнью II стадии уровень С-реактивного протеина в 5,18 раза (p <0,05), α-фактора некроза опухоли на 39,04% (p<0,05) и растворимой формы межклеточной молекулы адгезии-1 на 41,87% (p<0,05) выше по сравнению с лицами группы контроля. После терапии кандесартаном отмечено достоверное уменьшение содержания С-реактивного протеина в сыворотке крови на 70,33%, α-фактора некроза опухоли – на 19,94%, растворимой формы межклеточной молекулы адгезии-1 в сыворотке крови на 18,46% по сравнению с исходными показателями (р<0,05). Результаты свидетельствуют об активации провоспалительных процессов у больных гипертнонической болезнью с существенным прогрессированием по мере роста степени артериального давления, а также о дополнительных противовоспалительных свойствах кандесартана.