Нейропротективна терапія у хворих на хронічну ішемію мозку

Abstract

Мета дослідження: оцінювання клінічної ефективності тіоцетаму щодо впливу на стан когнітивних функцій у хворих на хронічну ішемію мозку (ХІМ) за даними нейропсихологічного тестування та нейрофізіологічного дослідження когнітивного викликаного потенціалу (КВП) Р300. Матеріали та методи. Обстежено 60 пацієнтів із дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕ) І, ІІ та ІІІ стадій (35 жінок та 25 чоловіків) у віці від 37 до 73 років (середній вік – 54,70±7,71 року) з використанням нейропсихологічних, інструментальних та статистичних методів. Хворі залежно від схеми лікування були розподілені на 2 групи: основну (n=30) та контрольну (n=30). Пацієнтам основної групи на фоні базисної терапії застосовували тіоцетам у дозі 20,0 мл внутрішньовенно крапельно 10 днів, потім тіоцетам форте по 1 таблетці тричі на день протягом 30 днів; хворі контрольної групи отримували лікування згідно з клінічним протоколом, але без застосування тіоцетаму. Пацієнти із ДЕ обох груп (основна та контрольна) були обстежені тричі – на початку лікування, через 10 днів та через 1 міс. The purpose of the work is to estimate clinical efficiency of tiocetam among the patients with CCI as regards its influence on condition of cognitive functions due to the results of neuropsychological and neurophysiologic investigation of cognitive evoked potential (CEP) Р300. Material and methods. It was examined 60 patients with DE of the І, ІІ and ІІІ stages (35 women and 25 men) at the age from 37 to 73 years (average age – 54,70±7,71 years) using neuropsychological, instrumental and statistic methods of examination.The patients were divided into 2 groups according to the scheme of treatment: basic group (n=30) and control group (n=30). Patients from the basic group due to the basic therapy used tiocetam in a dose 20,0 mL intravenous drop1by1drop during 10 days and then tiocetam1forte in a dose 400 mg 1 tablet three times per day during 30 days, patients from the control group were treated due to the clinical protocol but without tiocetam usage. The patients with DE of both basic and control groups were examined three times – at the beginning of the treatment, after 10 days and after 1 month.