Thyroid status in patients with endometrial pathology

Abstract

The aim of this study was to investigate the functional status of the thyroid gland in women with endometrial hyperplastic processes, in light of the increasing interest in the role of thyroid dysfunction in the aetiopathogenesis of proliferative changes in the uterine mucosa. The study included 30 women of late reproductive and perimenopausal age (14-50 years), diagnosed with various forms of endometrial hyperplastic pathology, based at the Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education, Ministry of Health of Ukraine. The methodology involved clinical and laboratory assessment of patients, including pelvic ultrasound, histological examination of the endometrium, and evaluation of thyroid-stimulating hormone, free thyroxine and triiodothyronine levels, along with antibodies to thyroid peroxidase. The main findings demonstrated that women with endometrial hyperplasia frequently exhibited concomitant thyroid dysfunction, including subclinical or overt hypothyroidism. An elevated thyroid-stimulating hormone level (3.8 ± 1.2 mIU/L) was observed in patients with endometrial hyperplasia compared to the control group, alongside increased concentrations of thyroid peroxidase antibodies, indicating an autoimmune origin of the dysfunction. Analysis revealed a correlation between the severity of thyroid dysfunction and the morphological variant of hyperplastic endometrial changes: clinically significant thyroid dysfunction was more prevalent in women with atypical hyperplasia. These findings support the rationale for routine thyroid function screening in women with endometrial hyperplasia, to detect latent thyroid pathology, which may serve as both a background and a triggering factor in the development of proliferative endometrial disorders. Thus, the study underscores the importance of an integrated approach to the diagnosis and management of endometrial hyperplastic processes, considering the status of the thyroid gland and the endocrine system more broadly. Метою цього дослідження було вивчення функціонального стану щитовидної залози у жінок із гіперпластичними процесами ендометрію, з огляду на зростаючий інтерес до ролі тиреоїдної дисфункції в етіопатогенезі проліферативних змін слизової оболонки матки. У дослідження було включено 30 жінок пізнього репродуктивного та перименопаузального віку, а саме 14-50 років, у яких діагностовано різні форми гіперпластичної патології ендометрію, на базі Запорізької медичної академії післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України. Методологія дослідження передбачала клініко-лабораторне обстеження пацієнток, включаючи ультразвукову діагностику органів малого таза, гістологічне дослідження ендометрію, а також визначення рівнів тиреотропного гормону, вільних фракцій тироксину і трийодтироніну, антитіл до тиреоїдної пероксидази. Основні результати дослідження показали, що жінки із гіперплазією ендометрію мали супутні порушення функції щитовидної залози, серед яких спостерігався субклінічний або явний гіпотиреоз. Виявлено зростання рівня тиреотропного гормону (3,8 ± 1,2 мМО/л) у пацієнток з гіперплазією ендометрію порівняно з контрольною групою, а також збільшення концентрації антитіл до тиреоїдної пероксидази, що свідчить про автоімунний характер порушень. Аналіз отриманих даних дозволив виявити взаємозв’язок між вираженістю тиреоїдної дисфункції та морфологічним варіантом гіперпластичних змін ендометрію: у жінок з атиповою гіперплазією діагностували клінічно значимі порушення функції щитоподібної залози. Отримані результати свідчать про доцільність рутинного скринінгу тиреоїдної функції у жінок з гіперплазією ендометрію для виявлення прихованих форм тиреоїдної патології, яка може бути як фоновим, так і тригерним чинником проліферативних змін ендометрію. Таким чином, результати дослідження підтверджують важливість інтегрованого підходу до діагностики та лікування гіперпластичних процесів ендометрію з урахуванням стану щитоподібної залози та ендокринної системи вцілому.