Використання плазмаферезу у дітей раннього і дошкільного віку з позалікарняними пневмоніями

Abstract

Вступ. Епідеміологія позалікарняних пневмоній (ПП) на сучасному етапі характеризується тенденцією до зростання захворюваності та летальності в усьому світі (Майданник В. Г., Ємчинська Є. О. Клінічні рекомендації з діагностики та лікування позалікарняної пневмонії у дітей з позиції доказової медицини. Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. Київ, 2014. №3. С. 55-56.). На висоті тяжкого токсикозу при пневмонії у ряді клінік з успіхом використовують плазмаферез (ПФ), показанням до цього виду еферентної терапії слугує резистентність до медикаментозної терапії (Москвин С.В., Фёдорова Т.А., Фотеева Т.С. Плазмаферез и лазерное освечивание крови. Москва-Тверь : ООО «Издательство «Триада», 2018. С. 254-255 ). Лікарі відділень інтенсивної терапії часто повинні визначати коли саме необхідно доповнити терапію екстракорпоральними методами детоксикації, але у літературі відсутні чіткі критерії визначення необхідності у плазмаферезі. Мета дослідження. Підвищити ефективність методів інтенсивної терапії (ІТ) дітей віком 1-6 років з позалікарняними пневмоніями ускладненого перебігу (ППУП) шляхом визначення факторів ризику проведення ПФ на підставі оцінки перебігу захворювання за клінічними критеріями.