Оптимизация интенсивной терапии тяжелых бактериальных инфекций у детей в условиях отделения анестезиологии и интенсивной терапии

Abstract

Проведение интенсивной терапии у детей с тяжелыми бактериальными инфекциями часто связано с трудностями эффективного подбора антибиотиков из-за резистентности к ним микрофлоры. С целью оптимизации лечения этой группы пациентов проведено исследование микрофлоры бактериологическим методом при поступлении и при длительном пребывании 30 детей в возрасте от 1 месяца и у 120 новорожденных в отделении анестезиологии и интенсивной терапии. Четырем детям назначен дискретный плазмаферез. Установлено, что в отделении анестезиологии и интенсивной терапии новорожденных следует шире использовать гликопептиды, линкозамиды и карбапенемы, по жизненным показаниям – оксазолидиноны и фторхинолоны. В отделении анестезиологии и интенсивной терапии старшего возраста при длительном пребывании детей нецелесообразно использовать цефалоспорины и макролиды. Проведение дискретного плазмафереза способствовало регрессии уровня и нормализации соотношения среднемолекулярных пептидов, что свидетельствует о регрессировании интоксикационного синдрома. Проведення інтенсивної терапії у дітей із важкими бактеріальними інфекціями часто пов’язане з труднощами ефективного підбору антибіотиків через резистентність до них мікрофлори. З метою оптимізації лікування цієї групи пацієнтів здійснили дослідження мікрофлори бактеріологічним методом при надходженні та тривалому перебуванні 30 дітей віком від 1 місяця та 120 новонароджених у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Чотирьом дітям призначили дискретний плазмаферез. Встановили, що у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених слід ширше використовувати глікопептиди, лінкозаміди та карбапенеми, за життєвими показаннями – оксазолідинони та фторхінолони. У відділенні анестезіології та інтенсивної терапії старшого віку при тривалому перебуванні дітей недоцільно використовувати цефалоспорини та макроліди. Проведення дискретного плазмаферезу сприяло регресії рівня та нормалізації співвідношення середньомолекулярних пептидів, що свідчить про регресування інтоксикаційного синдрому. Effective selection of antibiotics in children with severe bacterial infections is often diffi cult because of microfl ora resistance. Aim. To optimize the treatment of this group of patients. Methods and results. In order to optimize the treatment of this group of patients we investigated microfl ora with bacteriological method in 30 children from 1 month and 120 newborns at admission and during prolonged stay in anesthesiology and intensive care unit (AICD). Discrete plasmapheresis was held in four children. It was found that in AICD of newborns glycopeptides, lincosamides and carbapenems should be used widely, under vital indications oxazolidinones and fl uoroquinolones may be prescribed. Conclusion. It is inappropriate to use cephalosporins and macrolides in AICU for older children after their long stay there. Discrete plasmapheresis conducting leaded to the regression of level and normalization of relations between the middle molecules, indicating the devolution of intoxication syndrome.