Технические аспекты модифицированной тотальной экстраперитонеоскопической герниопластики у больных с паховой грыжей

Abstract

Несмотря на прогресс в лечении паховых грыж, данные многочисленных исследований современной герниологии сообщают о ряде существенных недостатков, связанных с техникой операции. Установлено, что проблема улучшения результатов оперативного лечения паховых грыж лежит в плоскости усовершенствования технических аспектов видеоэндоскопических паховых герниопластик и является крайне актуальной. С целью улучшения результатов оперативного лечения нами разработана модифицированная тотально экстраперитонеоскопическая герниопластика (TEP-repair), которая выполнена у 67 пациентов. Применение прецизионной безбаллонной техники выделения предбрюшинного пространства у пациентов предотвращало чрезмерное расширение преперитонеального пространства и развитие интраоперационного кровотечения. Интраоперационное измерение размеров грыжевого дефекта и топографо-анатомических ориентиров предбрюшинного пространства дало возможность подобрать размеры сетки для конкретного пациента, избежать её гофрирования и миграции, развития грубого соединительнотканного рубца. Профилактика раннего смещения сетки достигалась путём применения в послеоперационном периоде пахового бандажа. Отсутствие рецидивов, низкий процент осложнений и хорошее качество жизни пациентов после модифицированной тотальной экстраперитонеоскопической герниопластики доказывают её высокую эффективность и превосходство. Незважаючи на прогрес у лікуванні пахвинних гриж, дані численних досліджень сучасної герніології повідомляють про низку істотних недоліків, що пов’язані з технікою операції. Встановлено, що проблема поліпшення результатів оперативного лікування пахвинних гриж перебуває у площині вдосконалення технічних аспектів відеоендоскопічних пахвинних герніопластик і є вкрай актуальною. З метою поліпшення результатів оперативного лікування нами розроблена модифікована тотально екстраперитонеоскопічна герніопластика (TEP-repair), котру виконали у 67 пацієнтів. Застосування прецизійної безбалонної техніки виділення передочеревинного простору в пацієнтів запобігало надмірному розширенню преперитонеального простору та розвитку інтраопераційної кровотечі. Інтраопераційне вимірювання розмірів грижового дефекту й топографо-анатомічних орієнтирів передочеревинного простору дало можливість підібрати розміри сітки для конкретного пацієнта, уникнути її гофрування та міграції, розвитку грубого сполучнотканинного рубця. Для профілактики раннього зміщення сітки застосовували в післяопераційному періоді паховий бандаж. Відсутність рецидивів, низький відсоток ускладнень і краща якість життя пацієнтів після модифікованої тотальної екстраперитонеоскопічної герніопластики доводять її високу ефективність і перевагу. A number of technical shortcomings has been revealed recently despite huge inguinal hernias treatment progress according to numerous studies in modern herniology. The problem of surgical treatment results improving is considered to be a part of technical aspects issue in which videoendoscopic TEP-repair is extremely important. Aim. Our goal was to improve surgical treatment results of inguinal hernia repairs by modifying totally extraperitoneal hernia repair. Methods and results. 67 patients underwent modifi ed totally extraperitoneal hernia repair. In every patient we used meticulous step by step dissection of the extraperitoneal space which substitutes dangerous and expensive balloon dilation and prevents from excessive extraperitoneal space sack formation and bleeding. Intraoperative anatomic landmarks and hernia defect measurements specify and individualise a mesh size and help to avoid any torsion and migration of the mesh and subsequent rough scar and chronic pain formation. We used inguinal bandage postoperatively for early mesh shift prevention. Conclusion. No hernia recurrence, low complication rate and good life quality in postoperative period after modifi ed TEP-repair proved its high effi cacy and superiority.