Гіпергомоцистеїнемія та її корекція у хворих на стенокардію напруги похилого та старечого віку

Abstract

Актуальність. У структурі смертності населення України серед серцево-судинних захворювань перше місце посідає ІХС, поширеність якої у 2016 році склала 37,4%. Майже 3/4 випадків смерті настає серед осіб старших за 65 років. Останнім часом з’являється все більше і більше даних про роль гомоцистеїну в розвитку вищевказаної хвороби. Мета дослідження: дослідити взаємозв’язок між рівнем гомоцистеїну плазми крові та показниками якості життя у хворих на стенокардію напруги ІІ та ІІІ ФК старечого та похилого віку, а також визначити ефект від додавання до базисної терапії препаратів фолієвої кислоти. Матеріали і методи. Було обстежено 65 осіб, головними критеріями відбору яких була наявність ІХС, стабільної стенокардії напруги, ІІ чи ІІІ ФК без ознак клінічно-значущої супутньої патології, віком старших за 65 років. Пацієнтів розділили на дві групи: основну, яка приймала базисну терапію з додаванням фолієвої кислоти (34 ос.) та контрольну (31 ос.) - яка приймала лише базисну терапію. Для оцінки рівня якості життя ми використовували опитувальник SAQ. Для оцінки вмісту гомоцистеїну в плазмі крові використовували спектрофотометричний метод.