Особливості проведення фізичної реабілітації у дітей із спастичними парезами у поєднанні з розладами психіки аутистичного спектру

Abstract

Актуальність дослідження. Фізична реабілітація дітей із розладами аутистичного спектра (РАС) та спастичними парезами є важливим аспектом їхнього розвитку, соціалізації та покращення якості життя. Проте суттєвою перешкодою для ефективного застосування лікувальної фізкультури (ЛФК) є притаманний цій групі дітей негативізм, труднощі у встановленні контакту, відмова від дотримання інструкцій, сенсорні особливості та порушення поведінки. Саме ці фактори знижують ефективність традиційних методів реабілітації та потребують розробки спеціальних адаптивних підходів. У сучасній науковій літературі значна увага приділяється розробці комплексних програм фізичної реабілітації для дітей із РАС та спастичними парезами, проте недостатньо досліджено питання адаптації ЛФК з позицій поведінкової теорії. Використання принципів прикладного аналізу поведінки (ABA-терапія), позитивного підкріплення, соціальних історій, візуальних підказок та інших методів може значно підвищити ефективність реабілітаційного процесу. Тому актуальним є пошук і розробка нових технік та прийомів подолання поведінкових труднощів, що ускладнюють фізичну реабілітацію дітей із РАС.