Хірургічне лікування ускладень хронічного панкреатит

Abstract

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності хірургічного лікування хронічного панкреатиту шляхом обґрунтування тактики раннього оперативного втручання (у термін до трьох років від постановки діагнозу) та порівняння з результатами хірургічного втручання у біль пізньому періоді. Робота складалася з трьох напрямків – хірургічного, клінічного та діагностичного. Перший напрямок (хірургічний) передбачав покрашення результативності інвазивних, малоінвазивних оперативних втручань, залежно від терміну захворювання. Другий напрямок (клінічний) базується на аналізі якості життя у пацієнтів обох груп після оперативного лікування. Третій напрямок (діагностичний) передбачав оцінку результатів комплексного патогістологічного та імуногістохімічного дослідження препаратів ПЗ отриманих під час оперативних втручань з приводу ХП з панкреатичною та біліарною гіпертензією. Для виконання першого напрямку ретроспективного порівняльного дослідження було створено однорідну когорту з 147 пацієнтів, в якій пацієнти розрізнялися лише за анамнестичним терміном захворювання на ХП. Пацієнтів було розділено на 2 групи: пацієнти, що відмічали симптоми ХП до операції менше 3 (2,7±0,9) років були включенні в 1 групу – «рання хірургія» – 74 особи; пацієнти, що відмічали симптоми ХП до операції більше 3 (7,6±1,5) років були включенні в 2 групу «пізня хірургія» – 73 особи. Групи за віковим складом статистично достовірно не відрізнялись (χ²=1,251, p>0,05). Статистично достовірно (p>0,05) більша кількість хворих з ускладненнями з боку оточуючих органів відображає більшу занедбаність захворювання у групі 2 – «пізньої хірургії». У групі 1 – «рання хірургія» порівняно з «пізня хірургія» симптоматичний стеноз ДПК спостерігався у 1 хворого (1,4 %) та у 8 хворих (11,0 %), відповідно; біліарна стриктура (гіпертензія) з клініко-лабораторними ознаками механічної жовтяниці у 13 хворих (17,8 %) та у 17 хворих (23,9 %), відповідно; біліарна стриктура (гіпертензія) без механічної жовтяниці на момент госпіталізації, але з інтермітуючими епізодами механічної жовтяниці у анамнезі та/або інструментальними (діаметр холедоха ≥10 мм) та лабораторними ознаками (підвищення лужної фосфатази ≥3 рази від норми) спостерігалася у 1 хворого (1,4 %) та 7 хворих (9,9 %), відповідно. Статистично достовірних відмінностей між групами за видами операцій не було (p>0,05). В обох групах проводилися наступні втручання: дистальна резекція ПЗ, операція Фрея, панкреатоєюноанастомоз (ПЄА), операція Бегера, панкреатодуоденальна резекція (ПДР), цистопанкреатоєюноастомоз (ЦПЄА). The dissertation is devoted to increasing the effectiveness of surgical treatment of chronic pancreatitis (CP) by substantiating the tactics of early surgical intervention (up to three years after the diagnosis) and comparing it with the results of surgical intervention for pain in the late period. The work was consisted of three directions – surgical, clinical and diagnostic. The first direction (surgical) involved improving the effectiveness of invasive and minimally invasive surgical interventions, depending on the duration of the disease. The second direction (clinical) is based on the analysis of the quality of life in patients of both groups after surgical treatment. The third direction (diagnostic) provided for the evaluation of the results of a complex pathohistological and immunohistochemical study of pancreas preparations obtained during operative interventions for CP with pancreatic and biliary hypertension. To perform the first direction of the retrospective comparative study, a homogeneous cohort of 147 patients was created, in which the patients differed only by the anamnestic duration of the disease of CP. Patients were divided into 2 groups: patients who noticed symptoms of CP before surgery for less than 3 (2.7±0.9) years were included in 1 group – "early surgery" – 74 people; patients who had symptoms of CP before surgery for more than 3 (7.6±1.5) years were included in the 2nd group "late surgery" – 73 people. The age groups did not differ statistically significantly (χ²=1.251, p>0.05). A statistically significant (p>0.05) greater number of patients with complications from the surrounding organs reflects greater neglect of the disease in group 2 – "late surgery". In group 1 – "early surgery" compared to "late surgery", symptomatic stenosis of the duodenum was observed in 1 patient (1.4 %) and in 8 patients (11.0 %), respectively; biliary stricture (hypertension) with clinical and laboratory signs of mechanical jaundice in 13 patients (17.8 %) and in 17 patients (23.9 %), respectively; biliary stricture (hypertension) without mechanical jaundice at the time of hospitalization, but with intermittent episodes of mechanical jaundice in the anamnesis and/or instrumental (choledochal diameter ≥10 mm) and laboratory signs (alkaline phosphatase increase ≥3 times normal) was observed in 1 patient (1.4 %) and 7 patients (9.9 %), respectively. There were no statistically significant differences between groups in terms of types of operations (p>0.05). The following interventions were performed in both groups: distal resection of the pancreas, Frey's operation, pancreatojejunoanastomosis (PEA), Beger's operation, pancreatoduodenectomy (PDE), cystopancreatojejunoastomosis (CPEA).